МИСТЕЦЬКО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ УКРАЇНСЬКИХ СІЧОВИХ СТРІЛЬЦІВ У КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ ПЕРШОЇ ЧВЕРТІ XX СТОЛІТТЯ

Анотація

Мета статі дослідити особливості розвитку стрілецького живопису, його жанровість та особливості. З’ясувати специфіку стрілецького живопису в загальному контексті основних напрямів стрілецької творчості, що мало значний вплив на розгортання національно-культурного руху на українських землях першої чверті XX ст. Методологія дослідження полягає в застосуванні історико-порівняльного методу, що дозволяє системно розкрити соціокультурні обставини військового побуту військових та ін. частин Українських січових стрільців, де творили стрілецькі художники та вказати на особливості стрілецького живопису та дати характеристику основних художніх жанрів. Наукова новизна. Акцентовано увагу на особливостях виникнення стрілецького мистецтва, яке формувалося у військових умовах Першої світової війни, що особливо вплинуло на розвиток малих жанрів, зокрема карикатури, портретів старшин і стрільців, ілюстрацій до стрілецьких періодичних видань. Висновки. Розкрито особливості формування та подальшого розвитку стрілецького живопису, який у складних умовах військового побуту почав з’являтися на сторінках стрілецьких періодичних видань, а потім еволюціонував в окремий напрям українського батального живопису.