ТЕОРІЯ ЗВОРОТНІХ ІННОВАЦІЙ ЯК СВІДЧЕННЯ ЗАЦІКАВЛЕНОСТІ В ЗДОБУТКАХ НАЦІОНАЛЬНИХ КУЛЬТУР У ГЛОБАЛІЗОВАНОМУ СВІТІ

Анотація

Мета роботи. Уведення в культурологічний науковий дискурс однієї з теорій інноватики та інноваційного менеджменту, а саме теорії «зворотних інновацій». Наукова новизна. Теорія, що активно використовується в сучасному бізнесі, може бути взята за основу при обґрунтуванні запиту на здобутки національних культур в умовах глобалізованого світу. У дослідженні висвітлюється теорія зворотних інновацій в контексті культурологічної проблематики та в аспекті діалогічної єдності загальнолюдського й національного. Така постановка питання дає змогу автору не лише обґрунтувати запит на національні культурні здобутки в сучасному світі, але й уточнити такі поняття як глобалізація та глокалізація в культурному середовищі. Терміном «зворотна інновація» позначається така бізнес-модель, за якої інновації продукуються в країнах, що розвиваються, а потім отримують своє поширення в середовищі економічно розвинених країн, які закріпили за собою право першості на інноваційні зрушення в глобалізованому світі. Дана модель долає стереотипність глокалізаційного підходу, який передбачає локальну адаптацію загальнопоширених явищ та не використовує ресурсний потенціал регіонів. Методи дослідження. Автор використовує такі загально-наукові методи як порівняння, аналіз та синтез, систематизації знань, а також елементи компаративістських студій. Висновки. Автором встановлені нові взаємозв’язки між теорією зворотних інновацій та виявом національного в культурі, наведені приклади продуктивності такого підходу. Вивчення форм та явищ національних культур шляхом застосування економічних теорій відкриває шлях до впровадження здобутків цих культур в умовах застосування економічних критеріїв як переважно домінуючих. Такий підхід також долає відірваність національно визначеного культурного середовища від економічних реалій життя; руйнує стереотип про економічну неспроможність у сучасному глобалізованому світі національно визначеного культурного продукту та створює новий простір компаративістських студій, є реалізацією «біфуркаційного принципу» – одного із базових принципів синергетики як науки, що формує ключові засади сучасної картини світу. Вивчення окремих культурних здобутків як успішних інновацій, здійснених за моделлю зворотної інновації, – може і має стати предметом вивчення наступних наукових розвідок.