ЦИРК ЯК ПОЄДНАННЯ МАСОВОГО ТА ЕЛІТАРНОГО МИСТЕЦТВА В СИСТЕМІ СУЧАСНОЇ КУЛЬТУРИ

Olena Pozharska

doi:10.31866/2410-1311.34.2018.154061

Автор(и)

Olena Pozharska Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-1181-9375

DOI:

https://doi.org/10.31866/2410-1311.34.2018.154061

Ключові слова:

цирк, циркове мистецтво, масова культура, елітарна культура

Анотація

Мета статті – обґрунтування можливості розгляду цирку й циркового мистецтва як специфічного простору поєднання масової та елітарної культур. Методологія дослідження базується на системному підході, що уможливив застосування синергетичного принципу тлумачення складних і динамічних самоорганізованих систем, до яких відноситься і культурне життя сучасного суспільства. Звернено увагу, що аналізувати цирк за шкалою «елітарне-масове» є доволі складним завданням, оскільки циркове мистецтво не повною мірою пристосоване для оволодіння масовою свідомістю. Циркове мистецтво можна назвати менш масовим, але не елітарним. Основний критерій, який об’єднує всі «масові» види мистецтва, варто шукати в динамізмі, циклічності – багаторазовому повторенні одних і тих самих елементів, формул, з чого, насамперед, виникає підкреслена легкість сприйняття. Циркове мистецтво як багатоаспектне та соціально значуще явище культури, релевантне жанрово-видовому потенціалу масової культури і, разом з тим, задовольняє критерії елітарної культури. У цьому сенсі цирк характеризується соціокультурною подвійністю, тобто орієнтація цирку на масову свідомість, з одного боку, й елітарність ремесла артиста, – з іншого, є основою його динамічного, поступального розвитку. Цирковими жанрами, доступними для елітарної і масової рецепції, є клоунада, пантоміма, скетч, акробатика, ексцентрика, атракціон та ін. При цьому елітарність пов’язана зі специфікою циркових номерів, які ґрунтуються на механічних і технічних ефектах. Новизна дослідження полягає в цілісному осмисленні цирку як художнього феномена, якому притаманний синтез масовості та елітарності. Подальшого дослідження потребує окреслення можливих меж елітарного та масового на прикладі конкретних циркових вистав чи номерів. Зроблено висновок, що сучасній культурі властивий рівень розвитку, орієнтований на масового та елітарного споживача. Циркове мистецтво, з одного боку, як мистецтво «високої» культури має велике значення для споживача, здатного його сприймати. З іншого, циркове мистецтво пристосовується до масової людини. Причому на кожному етапі свого розвитку цирк пропонує варіант масовості, необхідний соціуму, оскільки цирк найбільше задовольняє потреби своєї аудиторії.

Біографія автора

Olena Pozharska, Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, м. Київ

аспірантка

Посилання

Andreeva, O. (2000). Stabil’nost’ i nestabil’nost’ v kontekste sotsiokul’turnogo razvitiya [Stability and instability in the context of socio-cultural development]. Taganrog: Institute of Management and Economics.

Berg, M. (1998). Reiting iskusstva v zerkale sovremennoi pressy i strategii kritiki [Rating of art in the mirror of modern press and strategy of criticism] Sovremennoe iskusstvo i sredstva massovoi informatsii, pp.28–38.

Bykova, E. (2002). Kul’tura narodnaya, elitarnaya i massovaya [National, elite and mass culture]. Kul’turologiya kak obshchaya teoriya kul’tury, pp. 15–64.

Zakharov, A. (2004). Traditsionnaya kul’tura v sovremennom obshchestve [Traditional culture in modern society]. Sotsiologicheskie issledovaniya, no. 7. рр. 105–115.

Krivtsun, O. (2001). Estetika [Aesthetics]. Moscow: Aspekt-Press.

Lipkov, A. (1990). Problemy khudozhestvennogo vozdeistviya. Printsip attraktsiona [Problems of artistic influence. The principle of attraction]. Moscow: Nauka.

Liashchenko, I. (2011). Elitarna kultura ХХ stolittia: problema vyznachennia, sotsiokulturni peredumovy ta osnovni etapy yii formuvannia i rozvytku [The elite culture of the twentieth century: the problem of definition, socio-cultural background and the main stages of its formation and development]. Naukovi zapysky Natsionalnoho universytetu «Ostrozka akademiia». Seriia: Filosofiia, issue, 8, pp. 123–135.

Razlogov, K. (1990). Kul’tura dlya neobrazovannykh? [Culture for the uneducated?]. Obshchestvennye nauki i sovremennost’, no. 4, pp. 168–182.

Samokhvalova, V. (2001). Maskul’t i malen’kii chelovek [Mass culture and the small man]. Filosofskie nauki [Philosophic sciences], no. 1, pp. 55–66.