СЕМІОТИКА КОМУНІКАЦІЇ В ПРАКТИКАХ КОНСТРУЮВАННЯ ФЕСТИВНОЇ КУЛЬТУРИ

Larysa Babushka

doi:10.31866/2410-1311.34.2018.154064

Автор(и)

Larysa Babushka Національна музична академія України імені П. Чайковського, Київ, Україна https://orcid.org/0000-0001-8563-646X

DOI:

https://doi.org/10.31866/2410-1311.34.2018.154064

Ключові слова:

фестивація, комунікація, семіотика, знак, образ, глобалізм, альтерглобалізм

Анотація

Мета статті. Виявити специфіку феномену фестивації як особливої семіотичної системи, пов’язаної з демонстрацією реалій та символів, що виражають інституалізоване івент-дійство (подію), яке забезпечує повну присутність його учасників до даної царини. Реалізація поставленої мети передбачає розкриття наступних завдань: з’ясування ролі комунікативних практик як предтечі процесу конструювання нових смислів та інтерпретацій у сучасному фестивному просторі; аналіз семіотичних конструктів та інтегрованих маркетингових комунікацій сучасної фестивної культури, трансформації якої спричинені зростанням знакових структур у взаємодіях різних середовищ. Методологія дослідження передбачає застосування, насамперед, семіотичного, діалектичного, феноменологічного та порівняльного методів, які дозволили обґрунтувати процес сучасного конструювання фестивної культури. Висновки: фестивація в культуротворчому вимірі уможливлює обговорення не лише щодо новітніх технологій, ситуацій трансформації чи образних засобів презентації інформації, а саме про зміну образів буття людини, онтичного як епіцентру комунікативних реалій, який пов’язаний з симулятивним актором, що входить на правах як продуцента, так і реципієнта. Сучасний «гіперфестивний» світ трансформував свято у видовище та шоу-бізнес, з яким Homo Festivus нерозривно пов’язаний пуповиною суб’єктно-об’єктних відносин та водночас виступає як вправним режисером, так і активним учасник. Наукова значимість дослідження полягає в узагальненні семіотичних конструктів сучасної фестивної культури, зміни якої спричинені зростанням знакових структур у взаємодіях різних середовищ. Онтологія створення фестивності як такої перетворюється на технологію інформативно-трансформативного дискурсу, де актор чи агент культуротворчості стає суб’єктом дискурсу. Зрештою, всі ці конотації допомагають визначити антропологічні, семіологічні, культурологічні, етичні, естетичні реалії фестивації як глобалізааційного та альтерглобалізаційного проектів.

Біографія автора

Larysa Babushka, Національна музична академія України імені П. Чайковського, Київ

кандидат філософських наук

Посилання

Bakhtin, M. (1990). Tvorchestvo Fransua Rable i narodnaja kul’tura srednevekov’ja i Renessansa [Francois Rabelais’ creative work and the folk culture of the Middle Ages and the Renaissance]. Moscow: Khudozhestvennaya literatura.

Bodriyar, Zh. (2004). Symuliakry i symuliatsiia. [Simulations and simulation]. Translated from French by V. Khovkhun. Kyiv: Osnovy.

Held, D., and Mak-Hriu, E. (2004). Hlobalizatsiia/antyhlobalizatsiia [Globalization/anti-globalization]. Translated from English by I. Andrushchenko. Kyiv: K.I.S.

Kassirer, E. (1998). Izbrannoe. Opyt o cheloveke [Selected works. Experience on a person] Translated from German by B. Vimer. Moscow: Gardarika.

Kashtanova, S. (2016). Transgressiya kak sotsial’no-filosofskoe ponyatie [Transgression as a socio-philosophical concept]. D.Ed. St. Petersburg State University.

Langer, S. (2000). Filosofiya v novom klyuche: issledovanie simvoliki razuma, rituala i iskusstva [Philosophy in a new sense: the study of the symbolism of reason, ritual and art]. Ttranslated from English by S. Evtushenko. Moscow: Respublika.

Luk’yanova, N. (2016). Sublimatsiya obrazov i znakov kul’tury v ideologicheskikh strategiyakh vlasti [Sublimation of images and signs of culture in the ideological strategies of power]. Chelovek pozhi(r)ayushchii smysly kul’tury v d(r)epressivnykh trendakh tsivilizatsii: kollektivnaya monografiya. Velikiy Novgorod: Novgorod State University named after Ya. Mudry

Man’kovskaya, N. (2009). Fenomen postmodernizma. Khudozhestvenno-esteticheskii rakurs [The phenomenon of postmodernism. Artistic and aesthetic perspective]. Moscow; St. Petersburg: Tsentr gumanitarnykh initsiativ. Universitetskaya kniga.

Nitsshe, F. (2011). Rozhdenie tragedii iz dukha muzyki: sobr. soch. v 5 t. t. 1, [The birth of tragedy from the spirit of music: a collection of works in 5 vols.vol. 1.]. St. Petersburg: Azbuka, Azbuka-Attikus.

Pigalev, A. Ed. (1998). Kul’turologiya ХХ vek: Entsiklopediya. v 2 t. T.2. [Culturology of the 20^th century. Encyclopedia. In vols. 2.vol. 2.]. St. Petersburg: Aleteiya.

Pirs, Ch. (2000). Logicheskie osnovaniya teorii znakov [Logical foundations of the theory of signs]. Translated from English by V. Kiryushenko, M. Kolopotina. St. Petersburg: Aleteiya.

Porus, V. (2008). Ratsional’naya kommunikatsiya kak problema epistemologii [Rational communication as a problem of epistemology]. Epistemologiya i filosofiya nauki, T. 17, no. 3. pp. 57–70.

Eko, U. (2004). Otsutstvuyushchaya struktura: vvedenie v semіologіyu. [Absent structure: introduction to semiology]. St. Petersburg: Sipozium.

Muray, P. et Lévy, E. (2009). Festivus festivus: Conversations avec Élisabeth Lévy. Paris : Éd. Flammarion.