МОВНА КУЛЬТУРА ЯК СКЛАДОВА ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ-МІЖНАРОДНИКІВ: ВИТОКИ І СЬОГОДЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.31866/2410-1311.34.2018.154066Ключові слова:
мовна культура, дипломатичне красномовство, дипломатичний дискурс, комунікативні особистості, дипломатичні комунікації, професійна діяльністьАнотація
Мета роботи – з’ясувати роль мовної культури в підготовці фахівців міжнародної сфери діяльності як інструменту взаємодії з різними культурами під час виконання своїх професійних обов’язків. Методологія дослідження полягає у використанні таких методів дослідження як вивчення, аналіз та узагальнення з метою розкриття поняття мовної культури, а саме дипломатичного красномовства як здатність вибирати й здійснювати мовну дію (поведінку) залежно від цілей і змісту професійного мовлення за допомогою мовних засобів, а також за допомогою володіння стратегією й тактикою спілкування. Наукова новизна полягає в описі проблеми опанування навичками дипломатичного красномовства як акту реалізації культурного діалогу в професійній діяльності фахівців-міжнародників. У науковій літературі досить широко висвітлені проблеми спілкування, дискурсу, формування різних професійних умінь фахівців з різних галузей, але при цьому недостатньо вивченою залишається проблема дипломатичної комунікації й формування елементів мовної культури в контексті професійної міжнародної діяльності. Висновки. Мова виступає не просто засобом дипломатичного спілкування, а саме інструментом розширення можливостей дипломатичної діяльності. Так як кожна мова є глибоко вкоріненою в певній культурі, то вона є унікальним уявленням про картину світу. Проте культурний діалог, який реалізується завдяки навичкам красномовства і відбувається між країнами, передбачає наявність складних багатовимірних процесів. Дипломатичні перемовини, навіть якщо проводяться однією й тією ж самою мовою, інколи не досягають позитивного результату дипломатичних перемовин через неможливість і невміння донести зміст повідомлення.Посилання
Beljakov, M.V. (2011). ‘Semantiko-semioticheskie aspekty diplomaticheskogo diskursa’ [Semantic-semiotic aspects of diplomatic discourse]. Vestnik Rossiiskogo universiteta druzhby narodov. Serija: Teorija jazyka. Semiotika. Semantika, no. 1, pp. 59–66.
Biletska, O.O. (2016). Rozpovsiudzhennia inozemnykh mov ta rozvytok perekladatskoi diialnosti v Lytovsko-Polskyi period XIV–XVI stolittia’ [Foreign languages expansion and translation activity development during polish–lithuanian commonwealth (XIV–XVI centuries)]. Molodyi vchenyi, no. 4.1 (31.1), pp. 1–4.
Bostandzhjan, L. (2015). Kommunikativno-pragmaticheskie osobennosti diplomaticheskogo diskursa [Communicative-pragmatic features of diplomatic discourse]. [online] Available at: <http://publications.ysu.am/wp-content/uploads/2015/02/Bostanjyan_L..pdf> [Accessed 29 October 2018].
Vasilenko, I.A. (2011). Politicheskie peregovory [Political negotiations]. Moscow: INFRA-M.
Zubkov, M.H. (2004). Suchasna ukrainska dilova mova [Contemporary Ukrainian Business Language]. Kharkiv: Torsinh.
Kalinina, A.S. (2017). ‘Istorija i sovremennost’ russkoj diplomaticheskoj ritoriki’ [History and modernity of Russian diplomatic rhetoric]. [online] Available at: <http://euroasia-science.ru/filologicheskie-nauki/istoriya-i-sovremennost-russkoj-diplomaticheskoj-ritoriki/> [Accessed 25 October 2018].
Matsko, L.I., Matsko, O.M. (2006). Rytoryka [Rhetoric]. Kyiv: Vyshcha shkola.
Matsko, O.M. (2001). Movni formuly u dyplomatychnykh tekstakh suchasnoi ukrainskoi movy (funktsionalno-stylistychnyi analiz) [Linguistic formulas in diplomatic texts of contemporary Ukrainian language (functional-stylistic analysis]. D.Ed. National Academy of Science of Ukrainy, Institute of the Ukrainian Language.
Pazynych, O.M. (2001). Funktsionalno-strukturni osoblyvosti tekstiv dyplomatychnoho lystuvannia [Functional and structural features of texts of diplomatic correspondence]. D.Ed. National Academy of Science of Ukrainy, Institute of the Ukrainian Language.
Pashuto, V.T. (1968). Vneshnjaja politika Drevnej Rusi [The Foreign Policy of Ancient Rus]. Moscow: Nauka.
Ponomarenko, O.V. (2004). Linhvoprahmatychni zasoby vyrazhennia ukhylnosti v suchasnomu italiiskomu politychnomu dyskursi [Linguopragmatic means of expression of evasion in contemporary Italian political discourse]. D.Ed. Taras Shevchenko National University of Kyiv.
Saharov, A.N. (1986). Diplomatija drevnej Rusi: IX – pervaja polovina X vv. [The diplomacy of ancient Rus: IX – the first half of the X century]. Moscow: Mysl’.
Skriabina, V.B. (2018). Linhvistychni aspekty persuazyvnosti v dyplomatychnomu dyskursi [Linguistic aspects of persuasion in diplomatic discourse]. Mizhnarodni vidnosyny: teoretyko-praktychni aspekty [International Relations: Theory and Practical Aspects], issue 2, pp. 265–274. DOI: https://doi.org/10.31866/2616-745x.2.2018.133362.
Terentij, L.M. (2016). Intencional’naja struktura diplomaticheskogo diskursa [Intentional structure of diplomatic discourse]. D.Ed. Moscow Financial and Economic Institute.
Timofeev, A.A. (2015). ‘Osobennosti ritoriki diplomatisekogo obshhenija’ [Features of the rhetoric of diplomatic communication]. Russkaja rech’ [Russian speech], issue 1, pp. 94–101.
Chistjakova, I.J. (2009). Russkaja soveshhatel’naja oratorika i klassicheskaja ritorika [Russian advisory oratory and classical rhetoric]. Gumanitarnye issledovanija, no. 3 (31), pp. 93–97.
Shynkarenko, T.I. (2009). Mova dyplomatychnykh dokumentiv [Language of diplomatic documents]. Kyiv : VNTs “Kyivskyi Universytet”.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Оксана Олександрівна Білецька
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.