DOI: https://doi.org/10.31866/2410-1311.34.2018.154070

РЕКРЕАЦІЯ І ДОЗВІЛЛЯ В ПАРАДИГМІ DIGITAL AGE

Oksana Shyber

Анотація


Мета статті – виявити головні напрями трансформації сфери дозвілля і рекреації в контексті становлення Digital Age й з’ясувати особливості реалізації дозвіллєво-рекреаційних практик засобами цифрових технологій. Методологія дослідження зумовлена необхідністю застосування культурологічного, психологічного та філософських підходів для аналізу сфери рекреації і дозвілля в умовах переходу до Digital Age, за допомогою яких уможливлюється окреслення наявних тенденцій, що свідчить про появу нових форматів і видів дозвіллєво-рекреаційних практик. Наукова новизна полягає в тому, що вперше здійснюється концептуальне дослідження особливостей реалізації дозвіллєво-рекреаційних практик засобами цифрових технологій шляхом критичного аналізу трансформацій сфери дозвілля і рекреації в контексті становлення Digital Age. Висновки. Процес техномодифікації та розвиток NBICS-технології з перспективою їх конвергенції впливають не лише на суспільство, а й на саму людину, змінюючи процеси ідентифікації, соціалізації та персоніфікації, породжуючи нові вимоги до креативності й реагування на ризики, змінюючи когнітивні функції і формуючи нові запити щодо функціонування рекреаційно-дозвіллєвої сфери, яка повинна сприяти самореалізації, самовдосконаленню, розвитку творчих здібностей тощо.

Ключові слова


дозвілля; рекреація; Digital Age; Римський клуб; «високі» технології; квести

Повний текст:

PDF

Посилання


Arora, P. (2015). Fabrika dosuga: proizvodstvo v tsifrovoy vek [Factory of leaisure: production in the digital age]. Logos, vol. 25. no. 3. pp. 88–120.

Aseeva, I. (2017). Aksiologicheskie prioritety VI tekhnologicheskogo uklada [Axiological priorities of the fourth technological mode]. Epistemologiya i filosofiya nauki, vol. 51. no. 1. pp.124–137.

Bydanov, V. (2014). Problemyi koevolyutsii antropo- i tehnosferyi, kvantovo-sinergeticheskiy podhod. [Problems of co-evolution of the anthropo- and technosphere, quantum-synergetic approach]. Slojnost. Razum. Postneklassika, no. 4. pp. 34–47.

Grimov, O. (2015). Setevyie aspektyi kognitivnyih tehnologiy i ih sotsio-antropologicheskie proektsii [Network aspects of cognitive technologies and their socio-anthropological projections]. Simvol nauki, no. 7. pp. 56–58.

Emelin, V., Rasskazova E., and Tshostov A. (2014). Vliyanie informatsionnyih tehnologiy na transformatsiyu sovladayuschego povedeniya [The impact of information technology on the transformation of coping behavior]. Voprosyi psihologii, no. 4. pp. 49–59.

Kastels, M. (2000). Informatsionnaya epoha: Ekonomika, obschestvo i kultura [Information Age: Economy, Society and Culture]. Moscow: State University. High School of Economics.

Kliainenberg, M. (2018). Bolezn i zdorove v epohu velnesa, self-trekinga i samooptimizatsii na puti k obschestvu zdorovya? [Illness and health in the era of wellness, self-tracking and self-optimization on the way to a health society?] Vestnik Sankt-Peterburgskogo Gosudarstvennogo universiteta. Serija: Filosofija i konfliktologija, vol.34.no.1. pp.17–23.

McLuhan, G. (2003). Ponimanie media: vneshnie rasshireniya cheloveka [Understanding Media: External Human Extensions]. Moscow: Kanon-press-TS, Kuchkovo pole.

Mayatsky, M. (2009). Kurort Evropa [Resort Europe]. Moscow: Ad Marginem Press.

10. Schwab, K. (2018). Chetvertaya promyishlennaya revolyutsiya. [Fourth industrial revolution]. Moscow: Izdatelstvo “E”.

11. Toffler, E. (1999). Tretya volna [Third wave]. Izdatelstvo ACT.784p.

Yankovskiy, A. (2018). Fenomen «Realnoy virtualnosti» v sovremennoy kulture razvlecheniy [The phenomenon of «real virtuality» in the modern culture of entertainment]. Kultura i tsivilizatsiya, vol. 8. no. 1A., pp.294–301.

Postman, N. (1992). Technopoly: The surrender of culture to technology. New York: Knopf.

Weizsäcker, E. (2018). Wijkman Springer Science+Business Media, Come On! New York, 2018, 220 pp. [online] Available at: <https://batrachos.com/sites/default/files/pictures/Books/Weizsacker_Wijkman_2018_Come%20on.pdf> [Accessed 10 November 2018].


Пристатейна бібліографія ГОСТ


Арора П. Фабрика досуга: производство в цифровой век. Логос. Москва, 2015. Т. 25, №3 [105]. С. 88–120.

Асеева И. А. Аксиологические приоритеты VI технологического уклада Эпистемология и философия науки. Москва, 2017. Т. 51. № 1. С. 124–137.

Буданов В. Г. Проблемы коэволюции антропо- и техносферы, квантово-синергетический подход. Сложность. Разум. Постнеклассика. Москва, 2014. №4. С. 34–47.

Гримов О. А. Сетевые аспекты когнитивных технологий и их социо-антропологические проекции. Символ науки. Москва, 2015. № 7. С. 56–58.

Емелин В. А., Рассказова Е. И., Тхостов А. Ш. Влияние информационных технологий на трансформацию совладающего поведения. Вопросы психологии. Москва, 2014. № 4. С. 49–59.

Кастельс М. Информационная эпоха: Экономика, общество и культура. Москва : Гос. ун-т. Высш. шк. экономики., 2000. 606 с.

Кляйнеберг М. Болезнь и здоровье в эпоху велнеса, селф-трекинга и самооптимизации на пути к обществу здоровья? Вестник Санкт-Петербургского Государственного университета. Серия: Философия и конфликтология. Санкт-Петербург, 2018. Т. 34. Вып. 1. С. 17–23.

Маклюэн Г. М. Понимание медиа: внешние расширения человека. Москва: Канон-пресс-Ц, Кучково поле, 2014. 462 с.

Маяцкий М. Курорт Европа. Москва: Ад Маргинем Пресс, 2009. 176 с.

Шваб К. Четвертая промышленная революция. Москва: Изд-во «Э», 2018. 208 с.

Тоффлер Э. Третья волна. Москва: ACT, 1999. 784 с.

Янковский А. Н. Феномен «Реальной виртуальности» в современной культуре развлечений. Культура и цивилизация. Москва, 2018. Т. 8. № 1А. С. 294–301.

Postman N. Technopoly: The surrender of culture to technology. New York: Knopf, 1992. 222 pp.

Weizsäcker, E.U. Wijkman Springer Science+Business Media, Come On! New York, 2018, 220 pp. [online] Available at: <https://batrachos.com/sites/default/files/pictures/Books/Weizsacker_Wijkman_2018_Come%20on.pdf> (Accessed: 10. 11. 2018).




Copyright (c) 2018 Оксана Олександрівна Шибер

Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution 4.0 International License.