Специфіка аудіовізуального дискурсу в дигітальній культурі

Автор(и)

  • Вікторія Василівна Соломатова Київський національний університет культури і мистецтв, Україна https://orcid.org/0000-0003-0597-6347

DOI:

https://doi.org/10.31866/2410-1311.35.2019.188787

Ключові слова:

дигітальна культура, аудіовізуальний дискурс, цифрові технології, комп’ютер

Анотація

Мета статті – виявити особливості та тенденції розвитку дигітальної культури на початку ХХІ ст.; визначити специфіку творів мистецтва, що є частиною аудіовізуального художнього дискурсу, та охарактеризувати використання сучасних дигітальних технологій як інструменту їх створення на прикладі аудіовізуального проекту «Віртуальний кольоровий орган». Методологія дослідження базується на використанні історико-культурного методу, який дав можливість дослідити історичну динаміку розвитку дигітальної культури. Для аналізу етапів сублімування аудіального та візуального в єдиний твір аудіовізуальної дигітальної культури було застосовано хронологічний метод. Також використано типологічний і компаративний методи – для дослідження та аналізу аудіовізуальних проектів як феноменів та артефактів дигітальної культури. Наукова новизна полягає у виявленні особливостей мультисенсорного досвіду людини в контексті еволюції цифрових технологій. Висновки. Дослідження специфіки аудіовізуального дискурсу в дигітальній культурі виявило, що сучасні аудіовізуальні проекти в дигітальній культурі спрямовані передусім на процес, а не на результат – специфіка цифрових технологій у даному випадку полягає в акцентуванні на творчому процесі в найрізноманітніших аспектах комунікації. Еволюція аудіовізуальної культури поширюється на нові технології, прикладом чого є різноманітні аудіовізуальні проекти, – сучасні медіа позиціонуються як засоби вираження, що генерують особливий аудіальний та візуальний контент та специфічне естетичне сприйняття. Відзначено, що у цьому контексті комп’ютер як частина дигітальної культури є надзвичайно гнучким та відкритим інструментом для маніпулювання та інтегрування аудіовізуальних матеріалів, а головне – перетворення їх на єдиний тип цифрової інформації.

Біографія автора

Вікторія Василівна Соломатова, Київський національний університет культури і мистецтв

Кандидат історичних наук, доцент

Посилання

Deuze, M. (2006). Participation, Remediation, Bricolage: Considering Principal Components of a Digital Culture. The Information Society, 22, 2, 63-75. https://10.1080/01972240600567170 [in English].

Edmonds, E., Martin, A., & Pauletto, S. (2004). Audio-Visual Interfaces in Digital Art. In Proceedings of the 2004 ACM SIGCHI International Conference on Advances in computer entertainment technology (pp. 331-336). New York, NY. https://10.1145/1067343.1067392 [in English].

Galkin, D.V. (2012). Digital culture: metodologicheskie voprosy issledovaniia kulturnoi dinamiki ot tcifrovikh avtomatov do tekhno-bio-tvarei [Digital culture: methodological questions of the study of cultural dynamics from digital machines to techno-bio-creatures]. Mezhdunarodnyi zhurnal issledovanii kultury, 3(8), 11-16 [in Russian].

Jewanski, J. (1999). What is the Color of the Tone? Leonardo, 32 (3), 227-228. https://doi.org/10.1162/002409499553154 [in English].

Landiak, O.M. (2013). Digitalnyi vektor sovremennoi mediakultury [Digital vector of modern media culture]. V.N. Karazin Kharkiv University Visnyk. Series "Theory of Culture and Philosophy of Science", 2 (1029), 162 [in Russian].

Le Grice, M. (2001). Experimental Cinema in the Digital Age. London, U.K.: British Film Institute. https://doi.org/10.5040/9781838710880 [in English].

Levchenko, O. (2018). Zmina paradyhmy audiovizualnykh mystetstv u sytuatsii ekspansii tsyfrovykh tekhnolohii [Changing the paradigm of audiovisual arts in the situation of digital technology expansion]. Bulletin of the Kiev National University of Culture and Arts. Series in Audiovisual Art and Production, 2, 42-52. https://10.31866/2617-2674.2.2018.151802 [in Ukrainian].

Mozhenko, M. (2015). Dyhitalizatsiia media i suchasna audiovizualna kultura [Digitalization of media and modern audiovisual culture]. Bulletin of KNUKiM. Series in Arts, 33, 91-98. https://10.31866/2410-1176.33.2015.158293 [in Ukrainian].

Ox, J. (2002). Two Performances in the 21st Century Virtual Color Organ. In Proceedings of the 4th Conference on Creativity & cognition (pp. 20-24). Loughborough, U.K. https://10.1145/581710.581715 [in English].

Peacock, K. (1991). Famous early color organs. Experimental Musical Instruments, 7(2), 17-20 [in English].

Ryvlina, V. (2017). Dyskurs kultur u novykh media [The discourse of cultures in new media]. V.N.Karazin Kharkiv University Visnyk. Series: Social Communications, 12, 67-74 [in Ukrainian].

Zaporozhtseva, L.Ye. (2014). Tsyfrovyi vymir masovoi kultury yak seredovyshche konstruiuvannia mifolohii [Digital measurement of mass culture as a medium for constructing mythology]. Mahisterium, 55, 48-54 [in Ukrainian].

Zielinski, S. (1999). Audiovisions: Cinema and Television as Entr’actes in History. Amsterdam: Amsterdam University Press. https://10.5117/9789053563137 [in English].

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-12-27

Як цитувати

Соломатова, В. В. (2019). Специфіка аудіовізуального дискурсу в дигітальній культурі. Питання культурології, (35), 69–77. https://doi.org/10.31866/2410-1311.35.2019.188787

Номер

Розділ

ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ КУЛЬТУРИ