Соціальна топографія вірмен Львова
DOI:
https://doi.org/10.31866/2410-1311.35.2019.188807Ключові слова:
вірмени, вулиця, квартал, місто, площа, соціотопографія, статус, юридикаАнотація
Мета статті. Розглянути історичну специфіку формування та функціонування вірменських кварталів і характерні риси соціальної топографії вірмен Львова. Досліджується культурний вплив вірменської етнонаціональної меншини на формування історичного обличчя Львова. Основним методологічним принципом дослідження став метод історичного аналізу джерел та синтез їхніх даних, який надав можливість розкрити специфіку історичного розвитку вірменських кварталів Львова як важливої частини культурного буття України. Методи інтерпретації та соціальної топографії було використано для вивчення впливу соціальної ідентичності та соціального статусу, професії та взаємин різних соціальних груп на їх територіальне розміщення в місті. Висновки. Вивчення історичної динаміки соціотопографії вірменської колонії Львова дозволяє зробити висновок, що вірмени Львова мали зазвичай престижне місце проживання упродовж всього часу існування вірменської колонії міста. Водночас чимало вірмен навіть у середньовіччі проживало поза межами обох вірменських кварталів, зокрема, на престижній центральній площі міста (пл. Ринок). У ХІХ – поч. ХХ ст. вірмени Львова стали органічною інтегрованою частиною львівських жителів, тому говорити про функціонування вірменських кварталів як автономного вірменського етнонаціонального топосу підстав немає. Однак представники вірменської інтелектуально-мистецької еліти відіграли помітну роль у створенні нового обличчя Львова.
Посилання
Aleksandrovych, V. (1996). Maliari virmenskoho pokhodzhennia u Lvovi pered seredynoiu 17 st. [Painters of Armenian origin in Lviv before the middle of the 17th century]. In Zbirnyk naukovykh prats na poshanu Yaroslava Dashkevycha z nahody yoho 70-richchia [Collection of scientific works to the honor of the 70th anniversary of Yaroslav Dashkevych’s birth] (pp. 537-554). Lviv; Kyiv; New York: Vydavnytstvo M.P. Kots [in Ukrainian].
Antoniewicz-Bołoz, J. (1895). Cechy świeckiej architektury Ormian polskich [Features of the secular architecture of Polish Armenians]. In Czas (pp. 134-157). Krakow [in Polish].
Antoniewicz-Bołoz, J. (1896). O sztuce polskich Ormian (architektura, malarstwo, ornamentyka) [About the art of Polish Armenians (architecture, painting, ornament)]. In Kwartalnik Historyczny (Vol. 10, pp. 729-730). Lviv [in Polish].
Bandrivskyi, M. (2014). Z istorii pravoslavnykh khramiv lvivskoho seredmistia: vid "Mehali Ekklisiia" ruskykh kniaziv do tserkvy Uspinnia Presviatoi Bohorodytsi na vul. Ruskii [From the history of the Orthodox churches of Lviv’s city center: from the Megali Ecclesia of the Russian princes to the Church of the Assumption of the Blessed Virgin on the Ruska street]. Lviv: Liga-pres [in Ukrainian].
Barącz, S. (1856). Żywoty sławnych Ormian w Polsce [Lives of famous Armenians in Poland]. Lviv: Druk. Zakł. naród. im. Ossolińskich [in Polish].
Barącz, S. (1869). Rys dziejów ormiańskich [The history of Armenia]. Tarnopol [in Polish].
Biriulov, Yu. (2010). Zakharevychi: Tvortsi stolychnoho Lvova [Zakharevychi: Creators of Capital Lviv]. Lviv: Tsentr Yevropy [in Ukrainian].
Chrząszczewski, J. (2001). Kościoły ormian polskich [Churches of Polish Armenians]. Warsaw: Res Publica Multietnica [in Polish].
Dashkevych, Ya. (1969). Administratyvni, sudovi y finansovi knyhy na Ukraini v XIII–XVIII st. (Problematyka, stan i metodyka doslidzhennia) [Administrative, judicial and financial books in Ukraine in the XІІІ–XVІІІ centuries (Problems, state and methods of research)]. In Istorychni dzherela ta yikh vykorystannia [Historical sources and their use] (pp. 129- 171). Kyiv: Naukova dumka [in Ukrainian].
Dashkevich, Ia. (1983). Armiano-kipchakskii iazyk: etapy istorii [Armenian-Kipchak language: stages of history]. Voprosy iazykoznaniia, 1, 91-107 [in Russian].
Dashkevych, Ya. (2005). Virmenskyi sakralnyi kompleks iz chasiv kniazhoho Lvova [Armenian sacral complex from the time of the princely Lviv]. In Istoriia relihii v Ukraini [History of religion in Ukraine] (Vol. 1, pp. 202-210). Lviv: Lohos [in Ukrainian].
Dashkevich, Ia. (2012). Armianskie kvartaly srednevekovykh gorodov Ukrainy (XIV–XVIII vv.) [Armenian quarters of the Ukrainian medieval towns (XIV–XVIII centuries)]. In Virmeny Ukrainy: dorohamy tysiacholit [Armenians of Ukraine: the roads of the millennia] (pp. 743-786). Lviv: Lohos [in Russian].
Decret m[ilosciw ego] krola jegomosci Stefana. Ormienie lwowscy iisdem prerogativis gaudere maią, jako concives zdawna w mieście tym z innemi p[any] m iesczany oprucz prawa, ktore osobliw e maią (XVIII). (Fund 131 "Collection of certificates on parchment", File 585 "Decretum hoc laceratum est per Svecos stante eorum hostili incursione anno 1704" (XVIII). Central State Historical Archive of Ukraine, Lviv [in Latin].
Hlembotska, H. (1996). Virmenski prokhody po Lvovu [Armenian passages in Lviv]. Halytska brama, 21-22, 4-7 [in Ukrainian].
Kajetanowicz, D. (1930). Katedra Ormiańska i jej otoczenie (przewodnik) [The Armenian Cathedral and its surroundings (guide)] (2nd ed.). Lviv: Z drukarni S. Bednarskiego [in Polish].
Kapral, M. (2003). Natsionalni hromady Lvova XVI–XVIII st. (sotsialno-pravovi vzaiemyny) [Lviv’s National communities in the XVII–XVIII centuries (social and legal relations)]. Lviv: LNU im. I. Franka, Lvivske viddilennia Instytutu ukrainskoi arkheohrafii ta dzhereloznavstva im. M. S. Hrushevskoho NAN Ukrainy [in Ukrainian].
Kis, Ya. (1968). Promyslovist Lvova u period feodalizmu (XIII–XIX st.) [Lviv’s industry in the period of feudalism (XІІІ–XІX centuries)]. Lviv: Vydavnytstvo Lvivskoho universytetu [in Ukrainian].
Knyha dekretiv, sudovykh rishen, kontraktiv kupivli-prodazhu, zapovitiv ta inshykh dokumentiv za 1682–1686 rr. [Book of decrees, court decisions, sales contracts, testaments and other documents for 1682–1686] (Fund 52 "Mahistrat m. Lvova", Inventory 2, Vol. 8 "Aktovi knyhy virmenskoho sudu (Acta iudicii civilis Armenorum)", File 557). Central State Historical Archive of Ukraine, Lviv [in Ukrainian].
Knyha reiestriv tyzhnevykh prybutkiv i vydatkiv miskoi kasy za 1609–1619 rr. [Book of registers of weekly profits and expenditures of the city treasury for the years 1609–1619.] (Fund 52 "Mahistrat m. Lvova", Inventory 2, Vol. 86 "Miski kasovi knyhy", File 735). Central State Historical Archive of Ukraine, Lviv [in Ukrainian].
Kos, H. (1994). Z istorii zabudovy Virmenskoi dilnytsi u Lvovi [From the history of building the Armenian district in Lviv]. In O. Kupchynskyi, V. Ovsiichuk, & A. Rudnytskyi (Eds.), Zapysky tovarystva imeni Shevchenka [Notes of the Society named after Shevchenko] (Vol. 227, pp. 289-295). Lviv [in Ukrainian].
Kos, H., & Kharambura, S. (2017). Dumky z pryvodu novoi istoryko-arkhitekturnoi pratsi: Zamist retsenzii. Arkhitektura Lvova. Chas i styli XIII–XXI st. [Thoughts on a New Historical-Architectural Work: Instead of a Review. Architecture of Lviv. Time and styles of XIII–XXI centuries]. Narodoznavchi zoshyty, 4, 988-994 [in Ukrainian].
Kripiakevich, I. (1965). K voprosu o nachale armianskoi kolonii vo Lvove [To the question of the beginning of the Armenian colony in Lviv]. In Istoricheskie sviazi i druzhba ukrainskogo i armianskogo narodov [Historical ties and friendship of the Ukrainian and Armenian peoples] (pp. 122-128). Kyiv: Naukova dumka [in Russian].
Kryp’iakevych, I. (1994). Lvivska Rus v pershii polovyni XVI st.: doslidzhennia ta materialy [Lviv Rus in the first half of the 16th century: research and materials]. Lviv [in Ukrainian].
Kupchynskyi, O., & Ruzhytskyi, E. (Comp.). (1972). Kataloh perhamentnykh dokumentiv Tsentralnoho derzhavnoho istorychnoho arkhivu URSR [Catalog of parchment documents of the Central State Historical Archives of the USSR]. Kyiv: Naukova dumka [in Ukrainian].
Lechicki, Cz. (1928). Kościół Ormiański w Polsce [The Armenian Church in Poland]. Lviv: Z drukarni "Słowa polskiego" [in Polish].
Lypka, R. (1983). Ansambl vulytsi Virmenskoi [Ensemble of the Armenian street]. Lviv: Kameniar [in Ukrainian].
Osipian, A. (2012–2013). Etnicheskaia i konfessionalnaia identichnosti v formirovanii gorodskikh "natcii" Lvova vo vtoroi polovine XIV – pervoi polovine XV vv. (na primere "armianskoi natcii") [Ethnic and confessional identities in the formation of the city "nation" of Lviv in the second half of the XIV – the first half of the XV centuries (on the example of the "Armenian nation")]. In A.N. Maslov, & A.A. Kuznetcov (Eds.), Almanakh po istorii Srednikh vekov i rannego Novogo vremeni [Almanac on the history of the Middle Ages and early New time] (Issue 3-4, pp. 22-42). Nizhnii Novgorod [іn Russian].
Peshtmaldzhian, M. (1987). Pamiatniki armianskikh poselenii [Monuments of Armenian settlements]. Erevan: Aiastan [in Russian].
Pidou, Aloizej Marya (1876). Krótka wiadomość o obecnym stanie i postępie misji apostolskiej do Ormian w Polsce, Wołoszczyźnie i krajach sąsiednich [A brief information about the current state and progress of the apostolic mission to the Armenians in Poland, Wallachia and neighboring countries] ... In Źródła dziejowe (Vol. 2, pp. 3-96) [in Polish].
Simeon Lekhatci. (1965). Opisanie goroda Lvova [Description of the city of Lviv]. In Putevye zametki [Travel notes]. Retrieved from http://www.armenianhouse.org/lekhatsi/chronicle-ru/notes/chapter13_18.html#15 [in Russian].
Vuitsyk, V. (1996). Materialy do istorii kam’ianyts vulytsi Virmenskoi [Materials for the history of stone buildings of Virmenska street]. Halytska brama, 21/22, 14-16 [in Ukrainian].
Wolańska, I. (2010). Katedra ormiańska we Lwowie w latach 1902–1938 [The Armenian cathedral in Lviv in the years 1902–1938]. Warsaw: Ministerstwo Kultury i Dziedzictwa Narodowego [in Polish].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Ірина Яківна Гаюк
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.