МЕТАМОДЕРНІЗМ ЯК КУЛЬТУРОЛОГІЧНА КОНЦЕПЦІЯ

Анотація

У статті аналізується сутність метамодернізму як культурологічної концепції. Відзначається доцільність концептуалізації особливостей культури доби (пост)постмодернізму з одного боку, та необхідність опрацювання адекватних підходів, відмінних від традиційних, для здійснення культурологічного аналізу нового дослідницького напряму й сучасних світових трендів – з іншого. Мета дослідження полягає у критичному усвідомленні метамодернізму як сучасної культурологічної концепції. Для досягнення завдань дослідження використано компаративний, аналітичний, системний методи. Їхнє застосування дозволяє обґрунтувати інтертекстуальність традиційних культурних стратегій, що спонукають до творення нового дискурсивного поля; «прочитати» мінливі й непередбачувані культурні процеси ХХІ ст.; проаналізувати значущі положення метамодернізму в контексті релевантності потреб сьогодення. Висновки. Доведено, що метамодерністична концепція характеризується діалектичною неоднозначністю та сумішшю різних напрямів наукових пошуків. У науковому дискурсі сучасності метамодернізм вивчається як культурна парадигма, філософська течія або ж період історичного розвитку культури. Сутність метамодернізму як культурологічної концепції зводиться до так званої мови чуттєвості, що сприяє розумінню естетичних і культурних переваг сьогодення й набуває розвитку не шляхом вивчення окремих, ізольованих одне від одного явищ, а завдяки неперервному прочитанню домінуючих в культурі тенденцій, поєднанню стилів і умовностей минулого із стратегіями та пристрастями сучасності. Наголошується на тому, що метамодернізм виходить за межі попередніх парадигм, уникаючи деконструкції, іронії, релятивізму, нігілізму, намагаючись відродити щирість, надію, романтизм, потенціал для великого наративу та універсальних істин.