КУЛЬТУРНА ПАМ’ЯТЬ МІСТ

Анотація

Мета статті – обґрунтування значущості культурної пам’яті як чинника культурного розвитку міст. Методологія дослідження базується на використанні таких методів: пошуковий, порівняльний, аналіз і синтез, що дозволило виявити трансформацію тлумачення культурної пам’яті у різних часових проміжках. Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній вперше проаналізовано еволюцію розуміння громадськістю поняття «культурна пам’ять». В статті доведено, що «пам’ять», «мистецтво пам’яті», «культурна пам’ять» є об’єктом зацікавлення у кожній з культурних епох. Античні мислителі є першовідкривачами культури пам’яті. Проте, поняття «культурна пам’ять» з’являється у науковому обігу лише наприкінці ХХ ст. у дослідженнях Я. Ассмана. Під культурною пам’яттю розуміють сферу буття; простір у поєднанні з культурною інфраструктурою; середовище збереження системи культурних цінностей, що наявні у публічному просторі. Висновки. Виявлено, що культурна пам’ять має вагомий вплив на побудову ідентичності і громадян, і міста. Завдяки збереженню і «прочитанню» культурної пам’яті у просторі міста відбувається зв’язок суспільства з минулим, усвідомлення цінностей, моделей поведінки громадськості у різних історичних періодах. Обґрунтовано, що культурна пам’ять є невід’ємною складовою міського простору. Відіграючи роль «діалогу» між минулим і сьогоденням, культурна пам’ять відображає цінності суспільства за допомогою «культурного коду міста». Найбільш змістовно культурна пам’ять виявляється у культурі меморіалізації: пам’ятниках, меморіальних комплексах, пам’ятних спорудах, надписах, демонструючи світоглядні особливості певного історичного періоду. Однак, процес глобалізації має негативний вплив на культурну пам’ять у місті, спричиняючи асиміляцію культурних цінностей. Акцентування на збереженні, примноженні і просуванні об’єктів культурної пам’яті у містах є значущим та сприятиме осмисленню власної ідентичності і вдосконаленню соціокультурного розвитку територій.