НЕВІДОМИЙ АВТОР ВСЕСВІТНЬО ВІДОМОЇ ПІСНІ: БІОГРАФІКА ЯК ВЕКТОР КУЛЬТУРОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

Анотація

Мета статті – проаналізувати дослідження, присвячені авторству пісні «Гуцулка Ксеня». Методи дослідження: теоретичний – для розкриття проблемних сторін досліджуваного питання; гіпотетичний – дозволяє, спираючись на наукові дослідження, робити припущення стосовно авторства пісні; історичний – для систематизації інформації у хронологічній послідовності, а також порівняльний аналіз і аналіз вторинних даних, зібраних зі звітів, журналів та інших періодичних видань. Наукова новизна. З позиції культурології здійснено комплексний аналіз досліджень, що стосуються авторства пісні «Гуцулка Ксеня», уточнено біографічні дані Я. Барнича та Р. Савицького. Висновки. Визначено, що пісня «Гуцулка Ксеня», з’явившись у 1945 році, згодом набула популярності та стала настільки близькою для українців, що тривалий час її вважали народною. Тоді ж постало питання про її авторство, і у 60-х роках ХХ століття була створена комісія (до складу якої також входив Р. Савицький), яка визнала автором Р. Савицького. Доведено, що у радянські часи біографія музикантів та композиторів безпосередньо впливала не лише на подальшу творчу діяльність, а й на встановлення авторства. Так, біографія Р. Савицького цілковито відповідала ідеологічним настановам тогочасної влади, на відміну від біографії Я. Барнича, який проживав за кордоном, його оперети були під забороною, і авторство композитора могло негативно вплинути на можливість виконання пісні. Відзначимо, що й сьогодні тривають суперечки навколо авторства пісні «Гуцулка Ксеня», що пов’язані зокрема з існуванням декількох подібних мелодій і дещо змінених текстів. З нашої точки зору, авторство належить Я. Барничу, що доводять не лише спогади його дружини – Я. Рубчаківни-Барнич, а й дослідження С. Пушик, Л. Філоненко та В. Кобаль. Однак, пошук істини ускладнює відсутність інтерв’ю, листа або будь-якого іншого документа, а питання авторства почало цікавити дослідників вже після смерті Я. Барнича.