РЕСТАВРАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ І ГЛОБАЛЬНІ ЗАГРОЗИ: ТРАНСФОРМАЦІЇ ТЕОРЕТИЧНИХ КОНЦЕПЦІЙ

Автор(и)

  • Олег Богданович Рішняк Український регіональний спеціалізований науково-реставраційний інститут «Укрзахідпроектреставрація», Львів, Україна https://orcid.org/0000-0002-2423-4843

DOI:

https://doi.org/10.31866/2410-1311.36.2020.221059

Ключові слова:

реставрація, реставраційна діяльність, теорія реставрації, пам’ятка, об’єкт культурної спадщини

Анотація

Метою статті є виявлення залежності збереження об’єктів культурної спадщини від їхньої суспільної цінності та висвітлення світових тенденцій розвитку реставраційної галузі. В методології використано загальнонаукові методи теоретичного дослідження, а також загальнологічні наукові методи аналізу, порівняння та пояснення. Комплексний підхід упредметнений у використанні методів вивчення історичних фактів, підтверджених різними джерелами. Наукова новизна роботи полягає у дослідженні трансформацій реставраційних теоретичних концепцій, зумовлених глобальними економічними та політичними процесами. Розкрито залежність збереження творів мистецтва від їхньої соціальної цінності та підкреслено, що наукова значущість пам’ятки не завжди є достатнім аргументом для її збереження. Висновки. У статті розглянуто реставраційну діяльність як складову культурного життя соціуму та визначено поняття суспільної цінності об’єктів мистецтва як її ідеологічну надбудову. Окреслено глобальні загрози для збереження світової культурної спадщини, досліджено впливи політичних та економічних чинників на схоронність об’єктів мистецтва. Звернено увагу на неоднозначність трактувань основних понять реставраційної науки представниками різних культур та необхідність створення універсальної пам’яткоохоронної доктрини. Репрезентовано альтернативні концепції теорії реставрації. Зазначено, що з огляду на небезпеки та виклики сьогодення, необхідно переосмислювати усталені постулати реставраційної діяльності, шукати ефективні моделі інтеграції пам’яток в сучасний культурний контекст.

Біографія автора

Олег Богданович Рішняк, Український регіональний спеціалізований науково-реставраційний інститут «Укрзахідпроектреставрація», Львів

Реставратор, керівник відділу реставрації живопису

Посилання

Belozerova, V. G. (1995). Analiz tipologicheskikh modelei sovremennykh napravlenii v restavratsii [Analysis of typological models of modern trends in restoration]. Khudozhestvennoe nasledie: khranenie, issledovanie, restavratsiya, 16, 4–18 [in Russian].

Bobrov, Yu. G. (2004). Teoriya restavratsii pamyatnikov iskusstva: zakonomernosti i protivorechiya [Theory of restoration of monuments of art: patterns and contradictions]. Edsmit [in Russian].

Cameron, C. (2017). Nuzhno li vosstanavlivat’ vsemirnoe nasledie? [Do we need to restore the world heritage?] The UNESCO Courier, 2, 56–59 [in Russian].

European Confederation of Conservator-Restorers’ Organisations. (2001). Recommendation and Guidelines for the adoption of common principles regarding the conservation-restoration of cultural heritage in Europe. http://www.ecco-eu.org/fileadmin/assets/ documents/Others/APELRecommendation_and_Guidelines.pdf [in English].

Lowenthal, D. (2004). Proshloe – chuzhaya strana [The Past is a Foreign Country]. Vladimir Dal. Russkii ostrov [in Russian].

Mizhnarodna khartiia z okhorony ta restavratsii nerukhomykh pam’iatok i vyznachnykh mists (Venetsiiska khartiia) [International charter for the conservation and restoration of monuments and sites (The Venice Charter)]. (2009). In Pamiatkoznavstvo: pravova okhorona kulturnykh nadban. Institute for Cultural Research of the National Academy of Arts of Ukraine [in Ukrainian].

Muñoz-Viñas, S. (2005). Contemporary Theory of Conservation. Elsevier Butterworth- Heinemann [in English]

Muñoz-Viñas, S. (2002). Contemporary theory of conservation. Reviews in Conservation, 3, 25–34 [in English].

Sorokin, P. (1992). Chelovek. Tsivilizatsiya. Obshchestvo [Man. Civilization. Society]. Polytyzdat [in Russian].

Stoner, J. H. (2005). Changing Approaches in Art Conservation: 1925 to the Present. In Scientific Examination of Art: Modern Techniques in Conservation and Analysis (pp. 40–57). https://www.nap.edu/read/11413/chapter/5 [in English].

Tomaszewski, A. (1997). Na przełomie tysiącleci: międzynarodowa sytuacja konserwacji zabytków. Ochrona Zabytków, 50(2), 103–109 [in Polish].

Tsyhychko, S. P. (2012). Ekolohiia v arkhitekturi i mistobuduvanni [Ecology in architecture and urban planning]. O. M. Beketov National University of Urban Economy in Kharkiv [in Ukrainian].Tsytovych, V. I. (2004). Restavratsiia mizh paradyhmoiu i teoriieiu [Restoration of the paradigm and theory]. Pam’iatky Ukrainy: istoriia ta kultura, 2, 30–57 [in Ukrainian].

Zverev, V. V. (2005). Restavratsiya: slovo i termin [Restoration: a word and a term]. Khudozhestvennoe nasledie: khranenie, issledovanie, restaratsiya, 22, 19–25 [in Russian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-12-28

Як цитувати

Рішняк, О. Б. (2020). РЕСТАВРАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ І ГЛОБАЛЬНІ ЗАГРОЗИ: ТРАНСФОРМАЦІЇ ТЕОРЕТИЧНИХ КОНЦЕПЦІЙ. Питання культурології, (36), 156–165. https://doi.org/10.31866/2410-1311.36.2020.221059

Номер

Розділ

ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ КУЛЬТУРИ