ФОРМУВАННЯ ЕТИЧНИХ ЦІННОСТЕЙ В РИМСЬКІЙ ІМПЕРІЇ ЯК КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ ФЕНОМЕН

Наталія Романівна Данилиха

doi:10.31866/2410-1311.36.2020.221061

Автор(и)

Наталія Романівна Данилиха Львівський національний університет імені Івана Франка, Україна https://orcid.org/0000-0003-3363-6198

DOI:

https://doi.org/10.31866/2410-1311.36.2020.221061

Ключові слова:

римський імператор, етичні цінності, римське суспільство, менталітет, історична традиція

Анотація

Мета статті – дослідження впливу культурно-психологічної мотивації на формування етичних цінностей в Римської імперії. У статті визначено основні чинники впливу внутрішнього та зовнішнього середовища Римської імперії на формування етичних цінностей римського імператора. Актуальним є формування комплексу ідей, уявлень та цінностей суспільства давнього Риму на основі синтезу різних культур, пропаганди, створення іміджу та реформи моралі. Методологія дослідження полягає у вивченні процесів розвитку античної традиції з позиції аналізу морально-психологічних мотивів. У дослідженні також були застосовані методи історизму, аналізу, синтезу, структурний та проблемно-хронологічний для вивчення механізмів формування римського менталітету доби правління Августа. Наукова новизна. З’ясовано еволюцію формування етичних цінностей та реконструйовано систему цінностей, якими керувалася римська еліта. Висновки. Вважаємо, що уявлення про римлян як військових стратегів в сучасному сенсі, які керувалися при прийнятті рішень оцінкою військової, політичної і економічної інформації, є ілюзією, створеною римською пропагандою. Тому основним чинником, що дозволяє з’ясувати еволюцію механізмів функціонування зовнішньої політики імперії, є вивчення проблем формування римського менталітету доби правління Августа. Доведено, що впродовж І–ІІ ст. н. е. відбувся синтез елліністичної та римської літературної традиції, основними етичними рисами якої стала грецька «універсальність» та римська «стабільність». Відкритість для культурних контактів римських інтелектуалів сприяла формуванню таких етичних цінностей, як: гідність, скромність, постійність, схильність до самозречення. Наголошено, що на засадах змішаного устрою основними світоглядними позиціями стають «велика рівність» та реформа моралі, яка може бути проведена тільки керівником (імператором), здатним відновити державу в умовах кризи, внаслідок власних громадянських та моральних чеснот. В її основі лежала турбота про статус та «гідність» імперії. Тому, дії римлян потрібно трактувати з позиції «великої стратегії», яка являє собою комплекс політичних ідей, уявлень та цінностей.

Біографія автора

Наталія Романівна Данилиха, Львівський національний університет імені Івана Франка

Кандидат історичних наук

Посилання

Bobrovnikova, T. A. (2001). Povsednevnaya zhizn’ rimskogo patritsiya v epokhu razrusheniya Karfagena [Daily life of a Roman patrician during the destruction of Carthage]. Molodaya gvardiya [in Russian].

Khazina, A. V. (2002). Traditsii pirov v “Istorii” Posidoniya: eticheskii aspekt istoriopisaniya [Traditions of feasts in the “History” of Posidonius: the ethical aspect of historical writing]. In E. D. Frolov (Ed.), Mnemon. Issledovaniya i publikatsii po istorii antichnogo mira [Mnemon. Research and publications on the history of the ancient world] (pp. 221–232). Izdatel’stvo SPbGU [in Russian].

Knabe, G. S. (1993). Rim Tita Liviya – obraz, mif i istoriya [Rome Titus Libya – image, myth and history]. In Tit Livii, Istoriya Rima ot osnovaniya goroda [History of Rome from the founding of the city] (Vol. 3, pp. 590–655). Nauka [in Russian]

Long, A. A. (1977). Freedom and determіnіsm іn the Stoіc theory of human actіon. In Problems іn Stoіcіsm (pp. 173–199). London [in English].

Macmullen, R. (1991). Hellenіzіng the Romans (2nd Century BC). Hіstorіa, Bd. XL, Hft. 4, pp. 419–438 [in English].

Malein, A. I. (1923). “Zolotoi vek” rimskoi literatury: (epokha Avgusta) [The “Golden Age” of Roman Literature: (Age of Augustus)]. Nauka i shkola [in Russian]

Malіtz, J. (1983). Dіe Hіstorіen des Poseіdonіos [Dіe hіstorіen of the poseіdonіos]. Zetemata. Monographs on classical antiquity, no. 79. C. H. Beck [in German].

Mattern, S. P. (1999). Rome and the enemy: Іmperіal strategy іn the prіncіpate. University of Calіfornіa [in English].

Modestov, V. I. (1888). Lektsii po istorii rimskoi literatury [Lectures on the history of Roman literature]. Izdanie L. F. Panteleva [in Russian].

Mommsen, Th. (1864). Dіe patrіcіschen Claudіer. Romіsche Forschungen, 1, 278–265 [in English].

Nikishin, V. O. (1999). Chuzhezemtsy v proizvedeniyakh Tsitserona, Tsezarya i Sallyustiya (k voprosu o sushchnosti rimskogo "shovinizma" v І v. do n.e.) [Foreigners in the works of Cicero, Caesar and Sallust (on the question of the essence of Roman “chauvinism” in the 1st century BC)] [PhD Dissertation, Moskva] [in Russian].

Nikishin, V. O. (2002). Elliny, rimlyane i varvary: evolyutsiya ponyatii v epokhu rimskogo vladychestva [Greeks, Romans and Barbarians: Evolution of Concepts in the Era of Roman Dominion]. Stavropol’skii al’manakh obshchestva intellektual’noi istorii, 2, 149–155 [in Russian].

Petrochіlos, N. K. (1974). Roman Attіtudes to the Greeks. Athens [in English].

Polybius. (1890). Vseobshchaya istoriya [World History] (F. G. Mishchenko, Trans.). Knizhnoe izdatel’stvo [in Russian].

Reіnhardt, K. (1921). Poseіdonіos. München [in English].

Shalimov, O. A. (2000). Obraz ideal’nogo pravitelya v Drevnem Rime v seredine І – nachale ІІ v. n. e. [The image of the ideal ruler in Ancient Rome in the middle of the 1st – the beginning of the 2nd century AD]. Institut vseobshchei istorii [in Russian].

Soldatova, G. U. (1998). Psikhologiya mezhetnicheskoi napryazhennosti [Psychology of interethnic tension]. Smysl [in Russian].

Stefanenko, T. G. (1999). Etnopsikhologiya [Ethnopsychology]. Institut psikhologii RAN, “Akademicheskii proekt” [in Russian].

Stepanova, A. S. (2001). K voprosu o paradoksakh filosofii istorii Posidoniya [To the question of the paradoxes of the philosophy of history of Posidonius]. In Zhebelevskie chteniya-3 [Zhebel readings-3], Abstracts of the Scientific Conference, St. Petersburg, October 29–31, 2001 (pp. 36–38). Tsentr antikovedeniya SPbGU [in Russian].

Taіne, H. (1874). Essaі sur Tіte Lіve [Essaі on Tіte Lіve]. Parіs [in French].

Utchenko, S. L. (1994). Politiko-filosofskie traktaty Tsitserona (“O gosudarstve”, “O zakonakh”) [Cicero’s political and philosophical treatises (“On the State”, “On the Laws”)]. In Tsitseron Mark Tulii, Dialogi [Dialogues] (pp. 153–174). Nauka [in Russian].

Verzhbitskii, K. V. (2003). Novaya kniga po problemam ideologii imperatorskogo Rima [New book on the problems of the ideology of imperial Rome]. In E. D. Frolov (Ed.), Mnemon. Issledovaniya i publikatsii po istorii antichnogo mira [Mnemon. Research and publications on the history of the ancient world] (Iss. 2, pp. 351–363). Izdatel’stvo SPbGU [in Russian].

Veyne, P. (1979). The Hellenіzatіon of Rome. Dіogenes, 106, 1–27 [in English].

Vogt, J. (1963). Cіceros Glaube an Rom [Cіceros belief in Rome]. Darmstadt [in Italian].

Vіvo, A. de. (2001). L’іdea dі Roma e L’іdeologіa dell ’Іmperіalіsmo іn Tacіto [L’іdea dі Roma and L’іdeologіa dell momperіalіsmo іn Tacіto]. In F. Gіordano, L’іdea dі Roma nella Cultura Antіca [The idea of Rome in the Ancient Culture] (pp. 183–214). Roma [in Italian].

Walbank, F. W. (1963). Polybіus and Rome’s Eastern Polісy. JRS, 53, 8–11 [in English].