ВІРТУАЛЬНИЙ ОБРАЗ ТА ЙОГО ВІДПОВІДНІСТЬ СТВОРЕНИМ МАТЕРІАЛЬНИМ АРТЕФАКТАМ
DOI:
https://doi.org/10.31866/2410-1311.36.2020.221064Ключові слова:
віртуальність, віртуальний образ, образотворче мистецтво, уява, артефакти, віртуальна реальністьАнотація
Мета статті – дослідження поняття віртуального образу, створеного в уяві художника і його відповідності матеріальному інваріанту. Методологія дослідження базується на системному підході аналізу віртуального виміру мистецтва. У статті аналітичний метод застосовується для аналізу філософської, художньої, історико-культурної літератури за темою дослідження. Теоретично-концептуальний метод використовується для характеристики концептуально-термінологічної дослідницької системи, порівняльно- типологічний метод – для з’ясування відповідності віртуального образу, який формується в уяві людини, зі знайденими матеріальними артефактами. У роботі висвітлено концепцію Платона «про специфіку створення образів та симулякрів», положення «про категорію віртуальності» Фоми Аквінського та концепцію «психологічної ультраструктури мистецтва» С. Безклубенка (2015). Наукова новизна полягає в тому, що вперше досліджено відмінності між віртуальним зображенням і його матеріальним інваріантом, використовуючи приклади робіт Людвіга ван Бетховена, Леонардо да Вінчі і Рембрандта ван Рейна. Висновки. Доведено, що процес створення твору мистецтва починається з формування віртуального образу (проєкту) в уяві творця і завершується уречевленою формою первісного плану. Виробництво художнього твору, з моменту, коли його зображення народжується в уяві художника, до його втілення (матеріалізації) в певний продукт, а потім пошук його завершення у свідомості споживачів є складною психологічною ультраструктурою мистецтва. На прикладах відомих творів мистецтва з’ясовано, що кінцевий результат творчості часто не відповідає запланованому віртуальному проєкту.
Посилання
Artaud, A. (1958). The Theatre and Its Double. Grove Press [in English].
Baudrillard, J. (2004). Symuliakry i symuliatsiia [Simulacra and simulation]. Osnovy [in Ukrainian].
Bezklubenko, S. (2015). Vstup do kulturolohii. Teoretychne doslidzhennia [Introduction to Cultural Studies. Theoretical study]. Alterpres [in Ukrainian].
Bezklubenko, S. (2016). Teksty rozdumiv [Reflection texts]. Karpaty [in Ukrainian].
Bozhko, L. (2016). Virtualna kultura v epokhu postmodernu: turystski praktyky [Virtual Culture in the Postmodern Era: Tourist Practices]. National Academy of Managerial Staff of Culture and Arts Herald, 4, 11–15. https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2016.138560 [in Ukrainian].
Deleuze, G. (1969). Logique du sens. Les éditions de Minuit [in French].
Gilson, E. (2018). John Duns Scotus: Introduction to His Fundamental Positions. T&T Clark [in English].
Horuzhij, S. (1997). Rod ili ne rod? Zametki k ontologii virtual’ nosti [Genus or not genus? Notes on the ontology of virtuality]. Philosophy issues, 6, 56–74 [in Russian].
Kline, K. (2016). Jean Baudrillard and the Limits of Critical Media Literacy. Educational Theory, 66(5), 641–656. https://doi.org/10.1111/edth.12203 [in English].
Kyrychenko, M. (2018). Kontseptsiia symuliakriv virtualno-onlainovoi kultury informatsiinoho suspilstva: kontseptualni vymiry postmodernistiv [Conception of simulative virtual culture of informal suspension conceptual postmodernism]. Humanitarnyi Visnyk zaporizkoi derzhavnoi inzhenernoi akademii, 73, 62–71. https://doi.org/10.30839/2072- 7941.2018.143882 [in Ukrainian].
Leushkin, R. (2014). Virtual’nyj obekt kak problema konstruktivnogo realizma [Virtual object as a problem of constructive realism]. Fundamental research, 6(7), 1553–1558 [in Russian].
Маrx, К. (2001). Kapital [Capital] (Vol. 1.). OOO “Izdatelstvo AST” [in Russian].
Nosov, N. (1997). Foma Akvinskii i kategoriia virtualnost [Thomas Aquinas and the category of virtuality]. In Virtualnaia realnost. Filosofskie i psikhologicheskie problemy [The virtual reality. Philosophical and psychological problems] (pp. 68–85). Progress [in Russian].
Plato. (1993). Sobranie sochinenii [Collected works] (Vol. 2.). Mysl [in Russian].
Polska, T. (2018). Filosofski aspekty virtualnoi realnosti y fenomeni “nevydymosti” (invisibility) media [Philosophical Aspects of Virtual Reality in the Invisibility Phenomenon of media]. Aktualni problem filosofii ta sotsiolohii, 8, 109–111. https://doi.org/10.32837/ apfs.v0i.291 [in Ukrainian].
Popper, F. (2008). From Technological to Virtual Art. Leonardo, 41, 192–193. https://doi. org/10.1162/leon.2008.41.2.192 [in English].
Thomas Aquinas. (1969). Summa teologii [The Summa Theologiae]. In Antologiya mirovoi filosofii (рр. 848–849). Mysl [in Russian].
Troitska, T. S., Troitska, O. M. & Popravko, O. V. (2019). Virtualnyi symvolichnyi svit u zmistovnomu informatsiinomu prostori Homo educandus [Virtual symbolic light in the vast informational space Homo educandus]. Ukrainian Journal of Educational Studies and Information Technology, 7(2), 20–27. https://doi.org/ 10.32919/ uesit.2019.02.03 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Тетяна Ігорівна Совгира
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.