ВІРТУАЛЬНИЙ ОБРАЗ ТА ЙОГО ВІДПОВІДНІСТЬ СТВОРЕНИМ МАТЕРІАЛЬНИМ АРТЕФАКТАМ

Автор(и)

  • Тетяна Ігорівна Совгира Київський національний університет культури і мистецтв, Україна https://orcid.org/0000-0002-7023-5361

DOI:

https://doi.org/10.31866/2410-1311.36.2020.221064

Ключові слова:

віртуальність, віртуальний образ, образотворче мистецтво, уява, артефакти, віртуальна реальність

Анотація

Мета статті – дослідження поняття віртуального образу, створеного в уяві художника і його відповідності матеріальному інваріанту. Методологія дослідження базується на системному підході аналізу віртуального виміру мистецтва. У статті аналітичний метод застосовується для аналізу філософської, художньої, історико-культурної літератури за темою дослідження. Теоретично-концептуальний метод використовується для характеристики концептуально-термінологічної дослідницької системи, порівняльно- типологічний метод – для з’ясування відповідності віртуального образу, який формується в уяві людини, зі знайденими матеріальними артефактами. У роботі висвітлено концепцію Платона «про специфіку створення образів та симулякрів», положення «про категорію віртуальності» Фоми Аквінського та концепцію «психологічної ультраструктури мистецтва» С. Безклубенка (2015). Наукова новизна полягає в тому, що вперше досліджено відмінності між віртуальним зображенням і його матеріальним інваріантом, використовуючи приклади робіт Людвіга ван Бетховена, Леонардо да Вінчі і Рембрандта ван Рейна. Висновки. Доведено, що процес створення твору мистецтва починається з формування віртуального образу (проєкту) в уяві творця і завершується уречевленою формою первісного плану. Виробництво художнього твору, з моменту, коли його зображення народжується в уяві художника, до його втілення (матеріалізації) в певний продукт, а потім пошук його завершення у свідомості споживачів є складною психологічною ультраструктурою мистецтва. На прикладах відомих творів мистецтва з’ясовано, що кінцевий результат творчості часто не відповідає запланованому віртуальному проєкту.

Біографія автора

Тетяна Ігорівна Совгира, Київський національний університет культури і мистецтв

Кандидат мистецтвознавства

Посилання

Artaud, A. (1958). The Theatre and Its Double. Grove Press [in English].

Baudrillard, J. (2004). Symuliakry i symuliatsiia [Simulacra and simulation]. Osnovy [in Ukrainian].

Bezklubenko, S. (2015). Vstup do kulturolohii. Teoretychne doslidzhennia [Introduction to Cultural Studies. Theoretical study]. Alterpres [in Ukrainian].

Bezklubenko, S. (2016). Teksty rozdumiv [Reflection texts]. Karpaty [in Ukrainian].

Bozhko, L. (2016). Virtualna kultura v epokhu postmodernu: turystski praktyky [Virtual Culture in the Postmodern Era: Tourist Practices]. National Academy of Managerial Staff of Culture and Arts Herald, 4, 11–15. https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2016.138560 [in Ukrainian].

Deleuze, G. (1969). Logique du sens. Les éditions de Minuit [in French].

Gilson, E. (2018). John Duns Scotus: Introduction to His Fundamental Positions. T&T Clark [in English].

Horuzhij, S. (1997). Rod ili ne rod? Zametki k ontologii virtual’ nosti [Genus or not genus? Notes on the ontology of virtuality]. Philosophy issues, 6, 56–74 [in Russian].

Kline, K. (2016). Jean Baudrillard and the Limits of Critical Media Literacy. Educational Theory, 66(5), 641–656. https://doi.org/10.1111/edth.12203 [in English].

Kyrychenko, M. (2018). Kontseptsiia symuliakriv virtualno-onlainovoi kultury informatsiinoho suspilstva: kontseptualni vymiry postmodernistiv [Conception of simulative virtual culture of informal suspension conceptual postmodernism]. Humanitarnyi Visnyk zaporizkoi derzhavnoi inzhenernoi akademii, 73, 62–71. https://doi.org/10.30839/2072- 7941.2018.143882 [in Ukrainian].

Leushkin, R. (2014). Virtual’nyj obekt kak problema konstruktivnogo realizma [Virtual object as a problem of constructive realism]. Fundamental research, 6(7), 1553–1558 [in Russian].

Маrx, К. (2001). Kapital [Capital] (Vol. 1.). OOO “Izdatelstvo AST” [in Russian].

Nosov, N. (1997). Foma Akvinskii i kategoriia virtualnost [Thomas Aquinas and the category of virtuality]. In Virtualnaia realnost. Filosofskie i psikhologicheskie problemy [The virtual reality. Philosophical and psychological problems] (pp. 68–85). Progress [in Russian].

Plato. (1993). Sobranie sochinenii [Collected works] (Vol. 2.). Mysl [in Russian].

Polska, T. (2018). Filosofski aspekty virtualnoi realnosti y fenomeni “nevydymosti” (invisibility) media [Philosophical Aspects of Virtual Reality in the Invisibility Phenomenon of media]. Aktualni problem filosofii ta sotsiolohii, 8, 109–111. https://doi.org/10.32837/ apfs.v0i.291 [in Ukrainian].

Popper, F. (2008). From Technological to Virtual Art. Leonardo, 41, 192–193. https://doi. org/10.1162/leon.2008.41.2.192 [in English].

Thomas Aquinas. (1969). Summa teologii [The Summa Theologiae]. In Antologiya mirovoi filosofii (рр. 848–849). Mysl [in Russian].

Troitska, T. S., Troitska, O. M. & Popravko, O. V. (2019). Virtualnyi symvolichnyi svit u zmistovnomu informatsiinomu prostori Homo educandus [Virtual symbolic light in the vast informational space Homo educandus]. Ukrainian Journal of Educational Studies and Information Technology, 7(2), 20–27. https://doi.org/ 10.32919/ uesit.2019.02.03 [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-12-28

Як цитувати

Совгира, Т. І. (2020). ВІРТУАЛЬНИЙ ОБРАЗ ТА ЙОГО ВІДПОВІДНІСТЬ СТВОРЕНИМ МАТЕРІАЛЬНИМ АРТЕФАКТАМ. Питання культурології, (36), 187–194. https://doi.org/10.31866/2410-1311.36.2020.221064

Номер

Розділ

ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ КУЛЬТУРИ