СПРИЙНЯТТЯ ТА ВИКЛАДАННЯ ХУДОЖНЬОЇ ТВОРЧОСТІ ЗА ТЕКСТАМИ ХАРКІВСЬКОГО КУЛЬТУРОЛОГА ОЛЕКСІЯ СЕЛІВАЧОВА

Алла Степанівна Гаврилюк

doi:10.31866/2410-1311.36.2020.221066

Автор(и)

Алла Степанівна Гаврилюк Київський національний університет культури і мистецтв, Україна https://orcid.org/0000-0002-6833-6462

DOI:

https://doi.org/10.31866/2410-1311.36.2020.221066

Ключові слова:

художня творчість, поезія, сприйняття художнього твору, переоцінка цінностей, класика і сучасність, викладання, срібний вік

Анотація

Мета статті – конкретизувати світоглядні, естетичні й етичні чинники радикальної переоцінки значення класики для сучасності на початку ХХ століття, в період, який заведено називати «срібним віком» культури. Актуальність теми випливає з висвітлення одного з аспектів зміни гуманітарного дискурсу на етапі революційного переходу від однієї соціально-політичної формації до іншої. Методологія дослідження. Зазначена в меті статті проблема розглядається на основі аналізу науково- публіцистичної діяльності одного з талановитих молодих представників академічного харківського середовища, котрий писав дисертацію під опікою академіка М. Сумцова, досліджуючи проблеми сприйняття та викладання художньої творчості. Джерелами дослідження слугували в основному неопубліковані рукописи О. Селівачова, що зберігаються в родинному архіві. Наукова новизна полягає у введенні заначених джерел до наукового обігу. Висновки. Процеси такого переосмислення, де вищою точкою стало вульгарно-соціологічне приниження мистецької класики внаслідок подій 1917 року, розпочалися не в пролетарських гуртках, а в академічних колах, які згодом чи не найбільше постраждали від революції. Продемонстровано помітне прагнення О. Селівачова зрозуміти та пояснити протиріччя в творах і вчинках досліджуваних ним персонажів, оскільки суперечності, як чинники поступу, постійно привертали увагу науковця. Виявлено, що розглянуті тексти О. Селівачова яскраво відбивають ідейні суперечності революційної доби щодо ставлення до класики та новітніх форм художньої творчості в аспекті пріоритету естетичних або морально-дидактичних критеріїв. З’ясовано, що глорифікація наприкінці ХІХ ст. фольклорної та поетичної класики швидко змінювалася на початку наступного століття критичним ставленням. І сприяли цьому найрізноманітніші чинники у широкому спектрі від консервативних антипрогресистських ідей – до модерністських і авангардних інтенцій радикального оновлення.

Біографія автора

Алла Степанівна Гаврилюк, Київський національний університет культури і мистецтв

Аспірантка

Посилання

Alferov, A. D. (1911). Rodnoi yazyk v srednei shkole (Opyt metodiki) [Native language in secondary school (Methodology experience)]. Sotr. shkola [in Russian].

Gogol’, N. (1898). Sochineniya [Work] (Vol. 5, 14-th ed.). Izdanie A. F. Marksa [in Russian].

Havryliuk, A. (2020). Rol rodynnoi tradytsii u stanovlenni tvorchoi osobystosti (na prykladi p’iaty pokolin Selivachovykh) [The role of family tradition in the formation of creative personality (on the example of five generations of Selivachevs)]. The Ethnology Notebooks, 1, 177–189 [in Ukrainian].

Lanson, G. (1911). Metod v istorii literatury [Method in the history of literature] (M. Gershenzon, Trans.). Tovarishchestvo «Mir» [in Russian].

Merezhkovskii, D. (2002). M. Yu. Lermontov – poet sverkhchelovechestva [M. Yu. Lermontov – poet of supermanity]. In V. M. Markovich, & G. E. Potapova (Comp.), M. Yu. Lermontov: pro et contra. Russkii khristianskii gumanitarnyi institut [in Russian].

Neplyuev, N. N. (1901). Sobranie cochinenii [Collected Works] (Vol. 1) Tipografiya i Litografiya V. A. Tikhanova [in Russian].

Puchkov, A. (2003). Oleksii Selivachov [Alexey Selivachev]. ANT: Visnyk arkheolohii, mystetstva, kulturnoi antropolohii, 10–12, 119–120 [in Ukrainian].

Puchkov, A., & Marchenko, Yu. (2016). Aleksei Fedorovich Selivachev, vilenskii uchitel’ Bakhtina. K stanovleniyu otechestvennoi kul’turologii [Alexey Fedorovich Selivachev, Bakhtin’s Vilna teacher. Towards the formation of Russian cultural studies]. In M. S. Ukolova, A. V. Nikitina, & A. Yu. Nikolaeva (Eds.), Nikonovskie chteniya [Nikon Readings] (Vol. 1: Aktual’nye voprosy kul’turologii i iskusstvovedeniya [Topical Issues of Cultural Studies and Art Criticism]), pp. 259–264). Chuvashskii gosudarstvennyi pedagogicheskii universitet [in Russian].

Puczkow, A., & Marczenko, Ju. (2013). Alexy Seliwaczew – wileński nauczyciel Michała Bachtina [Alexy Selivachev – Mikhail Bakhtin’s teacher from Vilnius]. Znad Wilii, 4(56), 104–110 [in Polish].

Selivachev, A. (1911). Iz sovremennoi russkoi liriki [From modern Russian lyrics] [Manuscript]. Leiptsig [in Russian].

Selivachev, A. (1915). Vyacheslav Ivanov kak mistik [Vyacheslav Ivanov as a mystic] [Manuscript]. Vil’no [in Russian].

Selivachev, A. (1916a). Georg Fridrikh Daumer. Istoriya odnoi dushi [Georg Friedrich Daumer. The story of one soul]. Voprosy filosofii i psikhologii, 135, 329–355 [in Russian].

Selivachev, A. (1916b). Lektsiya o Pushkine [Lecture on Pushkin] [Manuscript]. Khar’kov [in Russian].

Selivachev, A. (1916c). O metodakh vedeniya sochinenii [On the methods of writing essays] [Manuscript]. Khar’kov [in Russian].

Selivachev, A. (1917). Psikhologiya yudofil’stva [Psychology of Judophilia]. Russkaya mysl’, 2, 40–64 [in Russian].

Selivachev, A. (1918a). O prepodavanii russkogo yazyka i slovesnosti v srednei shkole [Teaching Russian language and literature in secondary school] [Manuscript]. Khar’kov [in Russian].

Selivachev, A. (1918b). Sologub. [Manuscript]. Khar’kov [in Russian].

Sobolevskii, A. (1895). Velikorusskie narodnye pesni [Great Russian folk songs] (Vol. 1). Gosudarstvennaya tipografiya [in Russian].

Sologub, F. (1909). Van’ka klyuchnik i pazh Zhean [Vanka the key keeper and the page Zhean]: Drama in 12 double scenes (Muzyka V. A. Senilova). Zhurnal «Teatr i iskusstvo» [in Russian].