МУЗИЧНА ІКОНОГРАФІЯ В ДЕКОРІ ЛЬВІВСЬКОЇ АРХІТЕКТУРИ КІНЦЯ XIX – ПОЧАТКУ XX ст.: МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ

Софія Романівна Великанич

doi:10.31866/2410-1311.37.2021.235994

Автор(и)

Софія Романівна Великанич Національна музична академія України імені П. І. Чайковського, Київ, Україна https://orcid.org/0000-0003-0896-7171

DOI:

https://doi.org/10.31866/2410-1311.37.2021.235994

Ключові слова:

музична іконографія; типологія; методологія

Анотація

Мета статті — створити універсальну методологічну систему для досліджень музичної іконографії в оздобі архітектурних споруд, застосовуючи типологію артефактів. Резюмувати існуючі наукові надбання в даній галузі та, враховуючи особливості вузькоспеціалізованої теми, інтегрувати їх у контекст культурологічного дискурсу. Опираючись на типологію артефактів, як основний інструмент у науково-пошуковому процесі, формується схема дослідження в контексті культурологічного дискурсу. Проводиться огляд існуючих розвідок по даній тематиці, а також акцентується увага на необхідності розвитку музичної іконографії як галузі в українському науковому просторі. Враховуючи той факт, що дана стаття спрямована на створення моделі методології для тем конкретного характеру, зазначимо інструменти, які були задіяні в даному процесі: по- перше, це типологія артефактів за різними критеріями, як ключового чинника організації матеріалу для аналізу; по-друге, визначення показників, які враховуючи історико- культурний контекст, розширять результати типології і дозволять впевнено інтегрувати її в русло культурології як науки. Важливо, що створена методологічна система може стати актуальною для роботи з темами, пов’язаними з кількома мистецькими галузями: музикою, архітектурою, скульптурою, а також у дослідженнях, які вивчають місто як мистецький продукт. Інтегративна природа теми потребує такого ж підходу, тому при виборі методологічних інструментів надважливим є враховувати природу галузей, що поєднуються тією мірою, наскільки це дозволяє професійна компетенція дослідника- культуролога. Наукова новизна полягає у здійсненні спроби створити методологічну систему, актуальну для досліджень, пов’язаних з музичною іконографією в декорі архітектурних споруд. Висновки. Наукова робота з темами, які мають міждисциплінарний характер вимагає детального опрацювання варіантів методологічного інструментарію. У кожному конкретному випадку вибір методів може бути продиктованим нахилом в одне, або інше наукове русло. Саме тому створення методологічної системи для дослідження теми музичної іконографії в декорі архітектури в контексті культурології є необхідним для логічного розгортання наукового пошуку.

Біографія автора

Софія Романівна Великанич , Національна музична академія України імені П. І. Чайковського, Київ

Аспірантка

Посилання

Biriulov, Yu. (2005). Mystetstvo lvivskoi setsesii [ The art of Lviv secession]. Tsentr Yevropy [in Ukrainian].

Biriulov, Yu. (2015). Lvivska skulptura vid rannoho klasytsyzmu do avanhardyzmu (seredyna XVIII – seredyna XX st.) [Lviv sculpture from early classicism to avant-garde (mid-18th – mid-20th centuries)]. Apriori [in Ukrainian].

Esipova, M. (2014). Sokrovennye smysly muzykal’noy ikonografii kiotskogo khrama Sandzyu: sangendo [The innermost meanings of the musical iconography of the Kyoto Sanju temple: sangendo]. Ezhegodnik Yaponii. https://cyberleninka.ru/article/n/ sokrovennye-smysly-muzykalnoy-ikonografii-kiotskogo-hrama-sandzyu-sangendo [in Russian].

Fokeeva, V. P. (2015). Atlas "Mnemozina" Abi Varburga: pamyat’ obrazov [Atlas «Mnemosyne» by Abi Warburg: memory of images]. Vestnik Moskovskogo gosudarstvennogo lingvisticheskogo universiteta. Gumanitarnye nauki. https://cyberleninka.ru/article/n/ atlas-mnemozina-abi-varburga-pamyat-obrazov [in Russian].

Kupchynska, L. (2012). Ferents List na rysunkakh Yuliusha Kossaka (do 165-littia perebuvannia F. Lista u Lvovi) [Ferenc Liszt in drawings by Juliusz Kossak (to the 165th anniversary of F. Liszt’s stay in Lviv)]. Visnyk NTSh. http://ntsh.org/node/300 [in Ukrainian].

Nykolyn, O. (1993). Shopeniana u zbirkakh Lvova (zhyvopys, hrafika, skulptura, fotohrafiia) [Chopin in the collections of Lviv (painting, graphics, sculpture, photography)]. Zapysky Naukovoho Tovarystva imeni Shevchenka. Pratsi Muzykoznavchoi komisii, 226, 498–504 [in Ukrainian].

Nykolyn, O. (2004). Storinky lvivskoi shopeniany. Avtohrafy Fryderyka Shopena ta yoho suchasnykiv [Pages of the Lviv Chopin. Autographs of Frederic Chopin and his contemporaries]. Zapysky Naukovoho Tovarystva imeni Shevchenka. Pratsi Muzykoznavchoi komisii, 247, 402–414 [in Ukrainian].

Rossi, A. (2015). Arkhitektura goroda [City architecture] (A. Golubtsova, Trans.). Strelka Press [in Russian].

Sinyanskiy, I., & Maneshina, N. (2014). Tipologiya zdaniy [Typology of buildings]. Akademiya [in Russian].

Stöckli, M. (2009). Musical iconography. http://www.famsi.org/reports/03101/55stockli/55stockli.pdf [in English].

Toropygina, M. (2015). Ikonologiya. Nachalo. Problema simvola u Abi Varburga i v ikonologii ego kruga [Iconology. Start. The problem of the symbol in Abi Warburg and in the iconology of his circle]. Progress-Traditsiya [in Russian].

Totska, I. (1995). Muzyky na maliuvanniakh Sofii Kyivskoi [Music on the drawings of Sophia of Kyiv]. Pam’iatky Ukrainy, 1, 45–53 [in Ukrainian].

Vorobyova, D. (2013). Ikonografiya polubozhestvennykh muzykantov v skul’pture Adzhanty, Ellory, Aurangabada [Iconography of semi-divine musicians in the sculpture of Ajanta, Ellora, Aurangabad] [Abstract of PhD Dissertation, Otdel iskusstva stran Azii i Afriki Gosudarstvennogo instituta iskusstvoznaniya] [in Russian].