ФРАНЦУЗЬКІ КУЛЬТУРАЛЬНІ СТУДІЇ: ОСОБЛИВОСТІ ТА ТЕНДЕНЦІЇ

Богдана Едуардівна Носенок

doi:10.31866/2410-1311.38.2021.245846

Автор(и)

Богдана Едуардівна Носенок Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, Україна, Україна https://orcid.org/0000-0002-3034-9217

DOI:

https://doi.org/10.31866/2410-1311.38.2021.245846

Ключові слова:

культурологія, гуманітаристика, міждисциплінарність, соціальне знання, французькі культуральні дослідження

Анотація

Метою статті є виявлення особливостей французьких культуральних студій, а також розкриття соціального характеру французької культурології. З огляду на логіку цієї статті, важливе завдання — продемонструвати розвиток французьких культуральних досліджень, окреслити особливості розвитку культурології у французькому соціокультурному просторі. Методологія статті пов’язана з опрацюванням джерел, присвячених історії становлення культурології у Франції та її місця у системі наук цієї країни. У ході написання дослідницької роботи було використано міждисциплінарний підхід, настанови теорії асамбляжів. Наукова новизна статті полягає у визначенні особливостей розвитку досліджень культури у Франції. Зокрема, йдеться про пошуки місця культурології та культурологічних досліджень. Пропонована праця торкається проблемного питання про специфіку та значення Études culturelles у системі наук у Франції. Висновки. Французькі культуральні дослідження — Études culturelles — зосереджуються навколо трьох ключових полів: мистецтво, письмо, мова. Французькі науковці-культурологи впевнені: лінгвістичне середовище не може існувати окремо від соціуму. Тому французькі дослідження у сфері культурології балансують між двома напрямами: humanities та social science. Було, зокрема, виявлено, що для французької культурології характерні такі моменти: розуміння культури як видимої території, на якій триває боротьба щодо захисту певної ідеї Франції; наголос на понятті «нація»; зв’язок розвитку культури та реформи освіти; створення державою універсальної системи національної освіти; увага до розвитку мови та літератури. У Франції культуральні дослідження залишаються суперечливими, вони є чимось погано зрозумілим, оскільки французькі мислителі є класикою для цих міждисциплінарних гуманітарних наук. На перший план часто виходить ідея опору та «заперечення культури». Проте є тема, яка об’єднує французьких культурологів: критика релятивізму, яку приписують культурології в ім’я захисту школи.

Біографія автора

Богдана Едуардівна Носенок , Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, Україна

Аспірантка

Посилання

Barclay, F. (2021). Postcolonial Realms of Memory: Sites and Symbols in Modern France. French Studies, 75(3), 420–421. https://doi.org/10.1093/fs/knab076 [in English].

Genin, Ch. (2006). Les études culturelles: une résistance française? [Cultural studies: French resistance?]. MEI, 24–25 (Études culturelles / Cultural Studies), 43–55 [in French].

Gingras, Y. (1991). L’institutionnalisation de la recherche en milieu universitaire et ses effets [The institutionalisation of research in universities and its effects]. Sociologie et sociétés, 23(1), 41–54 [in French].

Gingras, Y. (2004). Motiv radikalizma. O nekotorykh novykh tendentsiyakh v sotsiologii nauki i tekhnologii [The Motive of Radicalism. On some new trends in the sociology of science and technology. Journal of Sociology and Social Anthropology, 7(5), 75–98 http://bourdieu.name/files/Zhangra%20Iv.%20Motiv%20radikalizma%20(ZhSSA,%20 2004)(ru)(T)(24s).pdf [in Russian].

Godin, B., & Gingras, Y. (2000). The place of universities in the system of knowledge production. Research policy, 29(2), 273–278 [in English].

Kozlov, S. L. (2020). Implantatsiya. Ocherki genealogii istoriko-filologicheskogo znaniya vo Frantsii [Implantation. Essays on the genealogy of historical and philological knowledge in France]. Novoe literaturnoe obozrenie [in Russian].

Lisovich, I. I. (2015). Skal’pel’ razuma i kryl’ya voobrazheniya: Nauchnye diskursy v angliiskoi kul’ture rannego Novogo vremeni [The Scalpel of Reason and the Wings of the Imagination: Scientific Discourses in Early Modern English Culture]. Izdatel’skij dom Vysshei shkoly ekonomiki [in Russian].

Merton, R. (1993). Effekt Matfeya v nauke, II. Nakoplenie vygod i simvolika intellektual’noi sobstvennosti [The Matthew Effect in Science, II: Cumulative Advantage and the Symbolism of Intellectual Property]. THESIS, 3, 256–276 [in Russian].

Merton, R. (2007). Nauka i obshchestvennyi poryadok [Science and social order]. Social Theory Issues, 1(1), 191–207. https://iphras.ru/uplfile/root/biblio/vst/2007/merton.pdf [in Russian].

Olivier-Utard, F. (2003). La dynamique d’un double hе́ritage. Les relations universitaireenterprise а̀ Strasbourg [The dynamics of a double inheritance. University-business relations in Strasbourg]. Actes de la recherché en sciences sociales, (148), 20–33 [in French].

Schinn, T. (2002). Nouvelle production du savoir et triple hе́lice. Tendances du prêt-а̀-penser les sciences [New production of knowledge and triple helix. Trends in ready-to-think science]. Actes de la recherché en sciences sociales, (141–142), 21–30 [in French].

Sclove, R. E. (2000). Town Meetings on Technology: Consensus Conferences as Democratic Participation. In D. L. Kleinman (Ed.), Science, Technology and Democracy (pp. 33–48). State University of New York Press [in English].

Shehavtsova, S. (2020). Linhvokulturolohichna kompetentnist maibutnikh fakhivtsiv yak kliuchova u suchasnomu osvitnomu prostori [Linguo-cultural competence of future specialists as a key in the modern educational space]. Bulletin of Luhansk Taras Shevchenko National University. Pedagogical Sciences, 2(333), 2, 72–79 [in Ukrainian].

Thackray, A. (1980). History of science. In P. T. Durbin (Ed.), A Guide to the Culture of Science, Technology, and Medicine (pp. 3–69). Free Press [in English].

Veber, M. (1990). Izbrannye trudy [Selected Works]. Progress [in Russian].