ТЕХНОЛОГІЯ У СТВОРЕННІ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ ТВОРЧОГО ПРОЦЕСУ

Автор(и)

  • Тетяна Ігорівна Совгира Київський національний університет культури і мистецтв, Київ, Україна, Україна https://orcid.org/0000-0002-7023-5361

DOI:

https://doi.org/10.31866/2410-1311.38.2021.245892

Ключові слова:

технологія, художній стиль, культурний прогрес, художній твір, техніка

Анотація

Мета статті — виявити унікальну роль технології у створенні художнього твору та організації творчого процесу, з’ясувати її специфіку у виробництві художніх творів. Методологія ґрунтується на застосуванні аналітичного, теоретичного і концептуального методів дослідження значення технології як способу організації художнього процесу в культурному становленні людства. Наукова новизна полягає в теоретичному осмисленні поняття «технологія» як творчого методу. Виявлена формотворча роль технології у з’ясуванні стилю та жанру художнього твору. Висновки. Сучасне розуміння технології полягає у синтезі математичних, природничих наук та культурних надбань, яке застосовується скрізь, де йдеться про прогрес людства. Доведено, що технологія є методом художньої творчості — вона визначає специфіку твору з практичного боку. Тому впродовж культурного становлення людства відбувається поступове технологічне вдосконалення мистецтва. Виявлено, що техніко-технологічні відмінності не тільки впливають на формування різних видів і напрямів мистецтва, але й призводять до утворення різноманітних жанрів та їх диференціації, а також класифікації жанрово-стилістичного розмаїття. Застосування певної виробничої техніки в творчості формує художній стиль. Встановлено, що художній стиль являє собою «застиглий» у творі відбиток техніки та технології його виготовлення, виробництва. Тобто поняття художнього стилю невід’ємне від технології організації художнього процесу. Визначено, що специфіка технології обумовлюється витратним матеріалом. Зокрема, відповідно до цього назви живописних технік часто збігаються з витратними матеріалами. Зауважено, що у мистецтві скульптури також простежується формоутворювальна роль технології у процесі художнього виробництва.

Біографія автора

Тетяна Ігорівна Совгира , Київський національний університет культури і мистецтв, Київ, Україна

Кандидат мистецтвознавства, доцент

Посилання

Baranovska, A. (2020). Mezhi mystetstva: naukovi ta navkolokhudozhni dyskusii [The limits of art: scientific and artistic discussions]. In V. V. Karpov (Ed.), Ukrainskyi mystetstvoznavchyi dyskurs [Ukrainian Art Criticism Discourse] (pp. 71–86). Baltija Publishing [in Ukrainian].

Bezklubenko, S. (2003). Vsezahalna teoriia ta istoriia mystetstva [General Theory and History of Art]. Kyiv [in Ukrainian].

Borgmann, A. (2006). Technology as a Cultural Force: For Alena and Griffin. The Canadian Journal of Sociology, 31(3), 351–60. https://doi.org/10.1353/cjs.2006.0050. S2CID 144251172 [in English].

Espinas, A. (1897). Les Origines de la technologie. Paris [in French].

Franke, H. W. (1971). Computergraphik-Comouterkunst. Bruckmann [in English].

Galkin, D. V. (2013). Ot vdokhnoveniya mashinami k iskusstvennoi zhizni: etapy razvitiya tekhnologicheskogo iskusstva [From Machine Inspiration to Artificial Life: Stages of Development of Technological Art]. Bulletin of Tomsk State University. Culturology and Art History, 1(9), 44–51 [in Russian].

Gumilev, L. N. (1997). Etnogenez i biosfera Zemli [Ethnogenesis and the Earth’s Biosphere]. Institut DI–DIK [in Russian].

Lovejoy, M. (2004). Digital Currents: Art in the Electronic Age. Routledge [in English].

Macek, J. (2004). Defining Cyberculture. In P. Binková, & J. Volek (Eds.), Média a realita (pp. 35–65). Masaryk University. https://web.archive.org/web/20070703200319/ http://macek.czechian.net/defining_cyberculture.htm [in English].

National Science Foundation. (2020, April). Industry, Technology and the Global Marketplace: International Patenting Trends in Two New Technology Areas. Science and Engineering Indicators 2002. https://wayback.archiveit.org/5902/20150628100427/ http://www.nsf.gov/statistics/seind02/c6/c6s5.htm [in English].

Petriakova, F. S. (1975). Ukrainske hutne sklo [Ukrainian Tempered Glass]. Naukova dumka [in Ukrainian].

Popper, F. (2007). From Technological to Virtual Art. MIT Press Cambridge [in English].

Vazari, G. (1956). Zhizneopisaniya naibolee znamenitykh zhivopistsev, vayatelei i zodchikh [Biographies of the Most Famous Painters, Sculptors and Architects] (Vol. 1). Iskusstvo [in Russian].

Verkhovna Rada of Ukraine. (2006). Pro derzhavne rehuliuvannia diialnosti u sferi transferu tekhnolohii [On State Regulation of Activities in the Field of Technology] (№ 143-V). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/143-16#Text [in Ukrainian].

Vipers, B. R. (1985). Vvedenie v istoricheskoe izuchenie iskusstva [Introduction to the Historical Study of Art]. Izobrazitel’noe iskusstvo [in Russian].

Vlasov, V. G. (2008). Stil’. In Novyi entsiklopedicheskii slovar’ izobrazitel’nogo iskusstva [A New Encyclopedic Dictionary of Fine Arts] (Vol. 9, p. 460). Azbuka-Klassika [in Russian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-10-29

Як цитувати

Совгира , Т. І. (2021). ТЕХНОЛОГІЯ У СТВОРЕННІ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ ТВОРЧОГО ПРОЦЕСУ. Питання культурології, (38), 186–194. https://doi.org/10.31866/2410-1311.38.2021.245892

Номер

Розділ

ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ КУЛЬТУРИ