ГЛОБАЛІЗАЦІЯ ЯК ФЕНОМЕН ТРАНСФОРМАЦІЇ ПОСТКОМУНІСТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ: ІСТОРІОГРАФІЯ ПРОБЛЕМИ
DOI:
https://doi.org/10.31866/2410-1311.38.2021.245894Ключові слова:
культура, глобалізація, діалог культур, посткомуністичний простір, культурно-історичний потенціалАнотація
Мета статті — визначити культурно-історичні детермінанти глобалізаційних процесів культури у пострадянському просторі як феномен діалогу культур. Методологію дослідження становлять системний та компаративний методи, що дали змогу визначити специфіку глобалізаційних реалій пострадянського простору. Наукова новизна полягає у розкритті особливостей взаємодії глобалізації культури в цілому та локальних ініціатив національних культур, зокрема української. Висновки. Наголосимо, що глобалізація культури є метафорою, яка не дає можливостей визначити місце окремих культур у просторі тоталізації, гомогенізації та нівеляції культурно-історичного потенціалу в цілому. Посткомуністичний простір, на відміну від пострадянського простору культуротворення, теж є достатньо розмитою дефініцією, бо ліворадикальний локус не втрачає своєї актуальності. Втім, кореляція глобалістських інтенцій метамодернізму та посткомунізму свідчить про певну стратегію альтерглобалізму — поміркованого універсалізму культуротворчих інтенцій. Доведено, що пострадянські країни погано вписуються в ці стратегему та міфологему. Суперетатизм мімікрує в систему національного етатизму за умови розвитку автохтонного капіталізму, який межує з олігархатом. Визначено, що постмодерністське забарвлення національних культур у контексті виникнення стратегії постпостмодерну, або метамодерну, все більше трансформується в різного типу етноренесанси: музеєфікацію, фестивацію традиційних цінностей. Поле діалогу культур звужується, а в умовах локальних конфліктів між країнами колишнього СРСР взагалі сходить нанівець. Відтак, глобалізація як «модернізація», «макдоналізація», «транзитологія» західних цінностей масової культури є глобалістським синдромом нерівності і відображує вже минулий етап національного будівництва культури.
Посилання
Andros, Ye. I. (2003). Vsezahalne ta indyvidualne v kulturi za umov hlobalizatsii [Universal and individual in culture in the context of globalization]. In Liudyna i kultura v umovakh hlobalizatsii [Man and Culture in the Context of Globalisation] (pp. 85–93). Parapan [in Ukrainian].
Bychkov, V. V. (Ed.). (2003). Leksikon nonklassiki. Khudozhestvenno-esteticheskaya kul’tura XX veka [Lexicon of Nonclassics. Artistic and Aesthetic Culture of the Twentieth Century]. Rossiiskaya politicheskaya entsiklopediya (ROSSPEN) [in Russian].
Geld, D., McGrew, E., Goldblat,t D., & Perraton, D. (2003). Hlobalni transformatsii [Global Transformations] (V. Kurhanskyi, V. Sikora, Trans.) Feniks [in Ukrainian].
Homilko, O. Ye. (2003). Hlobalni transformatsii liudskoi tilesnosti [Global transformations of the human body]. In Liudyna i kultura v umovakh hlobalizatsii [Man and Culture in the Context of Globalization] (pp. 129–136). Parapan [in Ukrainian].
Ivanov, V. P. (1989). Kul’tura i chelovecheskaya deyatel’nost’ [Culture and human activity]. In Kul’tura i razvitie cheloveka: ocherk filosofsko-metodologicheskikh problem [Culture and Human Development: an Outline of Philosophical and Methodological Problems] (pp. 13–67). Naukova dumka [in Russian].
Kagan, M. S. (1974). Chelovecheskaya deyatel’nost’. Opyt sistemnogo analiza [Human Activity. Experience of System Analysis]. Politizdat [in Russian].
Kizima, V. V. (2005). Totallogiya [Totallogy]. Parapan [in Russian].
Krymskii, S. B. (2000). Filosofiya kak put’ chelovechnosti i nadezhdy [Philosophy as a Way of Humanity and Hope]. Kurs [in Russian].
Liutyi, T. V. (1995). Kratolohiia ta hlobalizatsiia [Kratology and globalisation]. In Politolohiia postkomunizmu [Political Science of Post-communism] (pp. 115–121). Politychna dumka [in Ukrainian].
Malakhov, V. A. (2001). Etyka [Ethics]. Lybid [in Ukrainian].
Markaryan, E. S. (1982). Teoriya kul’tury i sovremennaya nauka [Theory of Culture and Modern Science]. Mysl’ [in Russian].
Martin, D., Metzger, J.-L., & Pierre, F. (2005). Metamorfozy svitu. Sotsyolohyia hlobalyzatsyy [Metamorphoses of the World. Sociology of Globalisation] (Ie. Marychev, Trans.). KM Akademiia [in Ukrainian].
Mezhuev, V. M. (2011). Istoriya, tsivilizatsiya, kul’tura: opyt filosofskogo istolkovaniya [History, Civilisation, Culture: Experience of Philosophical Interpretation]. Izdatel’stvo Sankt- Peterburgskogo Gumanitarnogo universiteta profsoyuzov [in Russian].
Neretina, S., & Ogurtsov, A. (2000). Vremya kul’tury [Time of Culture]. Izdatel’stvo Russkogo Khristianskogo gumanitarnogo institute [in Russian].
Popovych, M. V. (2005). Chervone stolittia [The Red Age]. ArtEk [in Ukrainian].
Riabchuk, N. (2010, Juni 1). Ukrainskaya postkommunisticheskaya transformatsiya: mezhdu disfunktsional’noi demokratiei i nekonsolidovannym avtoritarizmom [Ukrainian Postcommunist Transformation: Between Dysfunctional Democracy and Unconsolidated Authoritarianism]. https://polit.ru/article/2010/06/01/ukraine/ [in Russian].
Sheler, M. (1994). Izbrannye proizvedeniya [Selected Works]. Gnozis [in Russian].
Shulha, R. P. (1993). Iskusstvo v mire obydennogo soznaniya [Art in the World of Ordinary Consciousness]. Naukova dumka [in Russian].
Shynkaruk, V. I. (2003). Vybrani tvory [Selected Works] (Vol. 2). Ukrainskyi Tsentr dukhovnoi kultury [in Ukrainian].
Tarasov, A. (1996, May 5 – Juni 7). Superetatizm i sotsializm [Superetatism and Socialism]. Skepsis. https://scepsis.net/libraru/id_102.html [in Russian].
Tolstoukhov, A. V. (2003). Hlobalizatsiia. Vlada. Eko-maibutnie [Globalisation. Power. Ecofuture]. Parapan [in Ukrainian].
Zinkevych, O. S. (2008). Dyskusiini pytannia multykulturnykh protsesiv [Discussion issues of multicultural processes]. Chasopys Natsionalnoi Muzychnoi Akademii Ukrainy imeni P. I. Chaikovskoho, 1(1), 82–89 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Танська Людмила Вацлавівна
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.