ІСТОРІЯ ЯК КУЛЬТУРНИЙ ПРОЦЕС У МЕТОДОЛОГІЇ «НОВОЇ ІСТОРИЧНОЇ НАУКИ» АННАЛІВ

Автор(и)

  • Богдана Едуардівна Носенок Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-3034-9217

DOI:

https://doi.org/10.31866/2410-1311.39.2022.256901

Ключові слова:

культуральні дослідження, міждисциплінарність, школа «Анналів», культурологія, «нова історична наука»

Анотація

Мета статті — охарактеризувати історію як «культурний процес», спираючись на історіографію школи «Анналів» та періодичних видань — продовжувачів ідей істориків- анналістів. Методологія статті пов’язана з використанням міждисциплінарного підходу у культурології у комплексі із системним методом як ключової методології дослідження. а також застосовано наступні методи досліджень: дедуктивний та індуктивний, діалектичний, а також абстрагування й узагальнення. Наукова новизна полягає у розгляді «нової історичної науки» або ж «нової інтелектуальної історії» школи «Анналів» як фактора, котрий вплинув на становлення культуральних досліджень. Висновки. У статті нами було охарактеризовано школу «Анналів» та проаналізовано її роль у розвитку історіографічної тенденції у культуральних дослідженнях. У роботі було, зокрема, розмежовано історіографію та історію. Перша спирається на вивчення історичної літератури певного предмета та є синонімом історичної літератури. Друга ж постає одночасно і як наука про минуле, і як сукупність фактів минулого. Школу «Анналів» вважають проривом в області історіографії та історії. Вона була реакцією на кризу, котра охопила гуманітарні науки у ХІХ столітті. Школа «Анналів» пов’язана із поняттям «нової історії»: тотальної, всеохоплюючої, проблемної та зосередженої на людині історії, заглибленої у повсякдення. Традиційно говорять про чотири покоління школи «Анналів»: до першого покоління відносять М. Блока та Л. Февра, до другого — Ф. Броделя та Е. Лабрусса, до третього — Ж. Дюбі, Ж. Ле Гоффа, Ф. Арьєса та Е. Ле Руа Ладюрі, нарешті, до четвертого — Б. Лепті, Ж. Ревеля та Ж.-К. Шмітта.

Біографія автора

Богдана Едуардівна Носенок , Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Аспірантка

Посилання

Anheim, É. (2012). L’historiographie est-elle une forme d’histoire intellectuelle? La controverse de 1934 entre Lucien Febvre et Henri Jassemin [Is Historiography a form of Intellectual History? The 1934 Controversy Between Lucien Febvre and Henri Jassemin]. Revue D’histoire Moderne & Contemporaine, 5(59-4bis), 105–130 [in French].

Annales. Histoire, Sciences Sociales (Annales HSS). (n. d.). http://annales.ehess.fr/ [in French].

Bushkovskaia, E. A. (2010). Fenomen mezhdistsiplinarnosti v zarubezhnykh issledovaniya [The Phenomenon of Interdisciplinarity in Foreign Research]. Vestnik Tomskogo Gosudarstvennogo Universiteta. Seriya: Narodnoe Obrazovanie. Pedagogika, 330, 152–155 [in Russian].

Fournier, M. (2007). La nouvelle histoire. L’explosion du territoire historien [The New Story. The Explosion of the Historical Territory]. Sciences Humaines, 6. https://www.scienceshumaines.com/la-nouvelle-histoire-l-explosion-du-territoire-historien_fr_21380.html [in French].

Genin, Ch. (2006). Les études culturelles: une résistance française? [Cultural Studies: a French Resistance]. MEI, 24–25 ("Études culturelles/Cultural Studies"), 43–55 [in French].

Hartley, J. (2003). A Short History of Cultural Studies. SAGE Publications Ltd [in English].

Huppert, G. (1982). Lucien Febvre and Marc Bloch: The Creation of the Annales. The French Review, 55, 510–513 [in English].

Kolchinskii, E. I. (2008). Nauka, vlast’ i obshchestvo v periody krizisov: istoriko-sravnitel’nyi analiz [Science, Power and Society in Times of Crisis: Historical and Comparative Analysis]. Epistemology & Philosophy of Science, 15(1), 132–148 [in Russian].

Krushelnytska, O. V. (2006). Metodolohiia i orhanizatsiia naukovykh doslidzhen [Methodology and Organisation of Scientific Research]. Kondor [in Ukrainian].

Müller, B. (2022, April 4). Histoire (Histoire et historiens). Courants et écoles historiques [History (History and Historians). Trends and historical schools]. Encyclopædia Universalis. https://www.universalis.fr/encyclopedie/histoire-histoire-et-historienscourants-et-ecoles-historiques/ [in French].

Nosenok, B. E. (2021). Ukrainskyi proekt kulturalnykh studii: adaptatsiia ukrainskoho dosvidu [Ukrainian Project of Cultural Studies: Adaptation of the Ukrainian Experience]. Issues in Cultural Studies, 36, 137–147 [in Ukrainian].

Revel, J. (1979). Histoire et sciences sociales: les paradigmes des Annales. Revue des Annales [History and Social Sciences: the Paradigms of the Annales. Review of the Annales]. Economies, Sociétés, Civilisations, 6, 1360–1376 [in French].

Revue de Synthèse. (n. d.). Retrieved April 4, 2022, from https://synth.revuesonline.com/accueil.jsp [in French].

Saetzianova, G. D. (2011). Filiatsiya idei vo frantsuzskoi istoricheskoi antropologii: ot Zh. Le Goffa k Zh.-K. Shmittu [Filiation of Ideas in French Historical Anthropology: from J. Le Goff to J.-C. Schmitt]. In Itogovaya nauchno-obrazovatel’naya konferentsiya studentov Kazanskogo universiteta 2011 goda [Final Scientific and Educational Conference of Students of Kazan University in 2011] (pp. 70–73). Kazan University [in Russian].

Saveleva, I. M., & Poletaev, A. V. (2009). Klassika i klassiki v sotsial’nom i gumanitarnom znanii [Classics and Classics in Social and Humanitarian Knowledge]. Novoe literaturnoe obozrenie [in Russian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-03-28

Як цитувати

Носенок , Б. Е. (2022). ІСТОРІЯ ЯК КУЛЬТУРНИЙ ПРОЦЕС У МЕТОДОЛОГІЇ «НОВОЇ ІСТОРИЧНОЇ НАУКИ» АННАЛІВ. Питання культурології, (39), 50–62. https://doi.org/10.31866/2410-1311.39.2022.256901

Номер

Розділ

ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ КУЛЬТУРИ