ТЕХНОЛОГІЯ ЯК ЧИННИК СУСПІЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ТВОРЧОГО ПРОЦЕСУ (ВІД ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ТВОРЧОСТІ ДО КООПЕРАЦІЙНОЇ СПІВПРАЦІ)

Автор(и)

  • Тетяна Ігорівна Совгира Київський національний університет культури і мистецтв, Київ, Україна, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-7023-5361

DOI:

https://doi.org/10.31866/2410-1311.39.2022.256904

Ключові слова:

технологія, кооперація, художня творчість, митець, ремесло

Анотація

Мета статті — осмислити значення технології як основного чинника організації суспільної праці та дослідити форми суспільної організації творчого процесу крізь призму технологічної складової. На прикладах мистецьких практик, яким притаманний коопераційний характер творчості, з’ясовуються питання авторства та чинники, що впливають на перебіг творчого процесу. Методологія дослідження передбачає застосування аналітичного, теоретичного і концептуального методів дослідження значення технології як основного чинника організації суспільної праці. Наукова новизна полягає в обґрунтуванні значення технології в організації творчого процесу і зумовлена тим, що проведення повноцінного аналізу художньої творчості потребує з’ясування не лише технологічних особливостей виготовлення художнього твору, а й організаційних та економічних складових процесу творчої діяльності. Висновки. Вивчення сучасного стану культури та передового досвіду використання новітніх технологій у творчому процесі є необхідним завданням для культурологічних розвідок і принципових узагальнень щодо перебігу процесів художньої творчості. Відповідно до змін у технології відбуваються трансформації й в організації самого художнього процесу: на зміну індивідуальній творчості митця приходять колективи професійно підготовлених майстрів. Встановлено, що техніка і технологія у мистецькому творчому процесі, як і в будь-якому іншому виробництві, визначають способи суспільної організації праці. Отже, у процесі історичного розвитку мистецтво як виробництво «проходить» загальновідомі форми організації праці, переходячи від індивідуальної до колективної, зокрема кооперації, прикладом якої є художні майстерні, культурні практики, народжені у повсякденному трудовому процесі людей.

Біографія автора

Тетяна Ігорівна Совгира , Київський національний університет культури і мистецтв, Київ, Україна

Кандидат мистецтвознавства, доцент

Посилання

Al’berti, L. B. (1935). Desyat’ knig o zodchestve [Ten Books on Architecture] (Vol. 1). Izdatel’stvo Vsesoyuznoi akademii arkhitektury [in Russian].

Bezklubenko, S. (2003). Vsezahalna teoriia ta istoriia mystetstva [General Theory and History of Art]. Kyiv [in Ukrainian].

Bücher, K. (1896). Arbeit und Rhythmus [Work and Rhythm]. Hirzel [in German].

Dzuffi, S. (2002). Bol’shoi atlas zhivopisi. Izobrazitel’noe iskusstvo. 1000 let [Large Atlas of Painting. Fine Arts. 1000 Years]. Olma-Press [in Russian].

Efros, A. (1935). Leonardo — khudozhnik [Leonardo is the Artist]. In Leonardo da Vinchi, Izbrannye proizvedeniya [Selected Works] (Vol. 2, pp. 7–53). Academia [in Russian].

Gumilev, L. N. (1997). Etnogenez i biosfera Zemli [Ethnogenesis and Biosphere of the Earth]. DI-DIK [in Russian].

Hall, M. (2003). Mikelandzhelo. Freski Sikstinskoi kapelly [Michelangelo. Frescoes in the Sistine Chapel] (M. Maiskaia, Trans.). Belyi gorod [in Russian].

Novitskii, P. (1928). Stroitel’stvo sotsializma i stil’ sovremennoi arkhitektury [The Construction of Socialism and the Style of Modern Architecture]. Pechat’ i Revolyutsiya, (2) [in Russian].

Oliynyk, O. S. (2008). Industrializatsiia kultury: teoretychna rozvidka [Industrialisation of Culture: Theoretical Exploration]. State Academy of Culture and Arts Management [in Ukrainian].

Perelman, V. N. (Comp.). (1962). Bor’ba za realizm v izobrazitel’nom iskusstve 20-kh godov. Materialy, dokumenty, vospominaniya [The Struggle for Realism in the Visual Arts of the 20th. Materials, Documents, Memoirs]. Sovetskii khudozhnik [in Russian].

Plekhanov, G. V. (1948). Iskusstvo i literatura [Art and Literature]. Goslitizdat [in Russian].

Sovhyra, T. I. (2021a). Tekhnolohiia u stvorenni khudozhnoho tvoru ta orhanizatsii tvorchoho protsesu [Technology in Work of Art and the Creative Process Structuring]. Issues in Cultural Studies, 38, 187–195. https://doi.org/10.31866/2410-1311.38.2021.245892 [in Ukrainian].

Sovhyra, T. I. (2021b). Tekhnolohiia yak faktor kulturnoho rozvytku liudstva: doslidzhennia vyrobnychoho kharakteru pervisnoi kultury [Technology as a Factor in the Cultural Development of Mankind: a Study of the Production Nature of Primitive Culture]. National Academy of Culture and Arts Management Herald, 2, 57–61 [in Ukrainian].

Varyvonchyk, A. V. (2014). Pro vyrobnychu pryrodu mystetstva [On the Production Nature of Art]. Bulletin of Kyiv National University of Culture and Arts. Series in Arts, 30, 19–23 [in Ukrainian].

Vazari, Dzh. (1956). Zhizneopisaniya naibolee znamenitykh zhivopistsev, vayatelei i zodchikh [Biographies of the Most Famous Painters, Sculptors and Architects] (Vol. 1). Iskusstvo [in Russian].

Woollett, A. T., & van Suchtelen A. (2006). Rubens and Brueghel: A Working Friendship. J. Paul Getty Museum [in English].

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-03-28

Як цитувати

Совгира , Т. І. (2022). ТЕХНОЛОГІЯ ЯК ЧИННИК СУСПІЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ТВОРЧОГО ПРОЦЕСУ (ВІД ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ТВОРЧОСТІ ДО КООПЕРАЦІЙНОЇ СПІВПРАЦІ). Питання культурології, (39), 92–100. https://doi.org/10.31866/2410-1311.39.2022.256904

Номер

Розділ

ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ КУЛЬТУРИ