Культуротворчі виміри хорового виконавства на Заході та Сході України (перша половина XX століття)

Ірина Лаврентіївна Бермес

doi:10.31866/2410-1311.40.2022.269349

Автор(и)

Ірина Лаврентіївна Бермес Дрогобицький державний педагогічний університет ім. Івана Франка, Україна https://orcid.org/0000-0001-5752-9878

DOI:

https://doi.org/10.31866/2410-1311.40.2022.269349

Ключові слова:

Східна Галичина, Наддніпрянщина, хорове виконавство, хор

Анотація

У першій половині ХХ ст. Східна Галичина і Наддніпрянська Україна знаходилися під юрисдикцією різних держав, політика яких знайшла віддзеркалення у розгортанні культурного життя. Його поступ пов’язаний із хоровим виконавством — цариною, в якій українці охоче проявляли себе передусім завдяки музикальності та співучості. Мета статті — з’ясувати культуротворчі особливості хорового виконавства на Заході та Сході України, виокремити спільні й відмінні риси. Методологія включає історичний метод — для розкриття умов розвитку хорового виконавства на різних відтинках першої половини ХХ ст.; компаративний — для осмислення специфіки хорового життя; узагальнення — для відтворення «картини» хорового виконавства на цих історико-географічних територіях. Наукова новизна. У статті вперше розкрито динаміку хорових процесів на Заході та Сході України в окреслений період. Висновки. У першій половині ХХ ст. хорове виконавство в Галичині та Наддніпрянщині спиралося на стійкі праоснови культурно-мистецьких надбань українського народу, набуло «статусу» вагомого чинника самозбереження національної музичної культури. У Східній Галичині воно стало невід’ємною складовою культури краю, призвело до пожвавлення творчого процесу, переконливо засвідчило потужність самобутніх національних хорових традицій. В умовах бездержавності, відтак — тоталітарного режиму, хорове виконавство залишалося важливим засобом духовного піднесення галичан, життєво значущим джерелом їхнього самозбереження. У Наддніпрянській Україні, що знаходилася у значно складніших соціокультурних обставинах, у складі Російської імперії, хорове виконавство було тісно пов’язане з ідеєю національного самоствердження у 20-х роках; у 30‒50-х роках — змушене відгукуватися на запити партійно-радянської політичної системи, що негативно позначилося як на репертуарі, так і на виконавській майстерності. Незважаючи на складні реалії культуротворення, національна компонента стала невід’ємною рисою українського хорового виконавства.

Біографія автора

Ірина Лаврентіївна Бермес, Дрогобицький державний педагогічний університет ім. Івана Франка

Доктор мистецтвознавства, професор

Посилання

Antonenko, O. (2012). Tvorchist L. A. Usachova v konteksti rozvytku khorovoi kultury Zaporizkoho kraiu druhoi chverti XX stolittia [Creativity of L. A. Usachev in the context of the development of the choral culture of the Zaporizhia region in the second quarter of the 20th century]. Kultura i suchasnist, 1, 150‒155 [in Ukrainian].

Bench, O. (1990). Vidlunnia konkursu [Echoes of the competition]. Muzyka, 2, 18‒19 [in Ukrainian].

Bermes, I. (2014). Ukrainskyi khorovyi rukh u konteksti sotsiokulturnykh protsesiv XIX – pochatku XXІ stolittia [The Ukrainian choral movement in the context of socio-cultural processes of the 19th and early 21st centuries] [Abstract of the dissertation of the Doctor of Art Studies, National Academy of Culture and Arts Managers] [in Ukrainian].

Ivanytskyi, A. (1993). Pro khor imeni H. Verovky i ne lyshe…[ About the choir named after H. Verovka and not only...]. Muzyka, 3, 10 [in Ukrainian].

Krechko, M. (1992). Vidkrytyi lyst khudozhnomu kerivnykovi i holovnomu dyrygentu Ukrainskoho narodnoho khoru im. H. Verovky A. Avdiievskomu [An open letter to the artistic director and chief conductor of the Ukrainian Folk Choir named after H. Verovka to A. Avdiievskyi]. Muzyka, 5, 13 [in Ukrainian].

Kyianovska, L. (2003). Syn stolittia Mykola Kolessa v ukrainskii kulturi XX viku: sim novel z zhyttia artysta [The son of the century Mykola Kolessa in Ukrainian culture of the 20th century: seven short stories from the artist’s life]. Lviv National Musical Academy named after Mykola Lysenko [in Ukrainian].

Lashchenko, A. (1989). Khorovaia kultura: aspekty izucheniia i razvitiia [Choral culture: aspects of study and development]. Muzychna Ukraiina [in Ukrainian].

Lashchenko, A. (2007). Poklykannia — khorovyi spiv [Vocation — choral singing]. Muzyka, 1, 24‒27 [in Ukrainian].

Parkhomenko, L. (Ed.). (1992). Istoriia ukrainskoi muzyky [History of Ukrainian music] (Vol. 4: 1917–1941). Naukova dumka [in Ukrainian].

Perepeliuk, V. (1970). Povist pro narodnyi khor [A story about a folk choir]. Muzychna Ukraina [in Ukrainian].

Postanova RNK "Pro orhanizatsiiu teatriv, muzychnykh kolektyviv, budynkiv narodnoi tvorchosti… u Lvivskii … oblastiakh" [Resolution of the National Assembly "On the organisation of theatres, music groups, houses of folk art... in Lviv... regions"] (n.d). (Fond P-145, Description 1, Case 11). State Archive of Lviv Region, Lviv [in Ukrainian].

Protokoly diialnosti natsionalnykh khoriv za 1918 r. [Protocols of activities of national choirs for 1918] (1918). (Fond 215, Description 2, Case 6). State Archives of Kyiv Oblast, Kyiv [in Ukrainian].

Skoptsova, O. (2005). Stanovlennia ta osoblyvosti rozvytku narodnoho khorovoho vykonavstva v Ukraini (kinets XIX – XX stolittia) [The formation and peculiarities of the development of folk choral performance in Ukraine (the end of the 19th – 20th centuries)] [Abstract of the dissertation of the candidate of art history, Kyiv National University of Culture and Arts] [in Ukrainian].

Subtelnyi, O. (1992). Ukraina. Istoriia [Ukraine. History] (2nd ed.). Lybid [in Ukrainian].