Культурологічне підґрунтя виникнення туристичних дестинацій Центральної України в контексті становлення вітчизняних еліт

Павло Михайлович Берест

doi:10.31866/2410-1311.40.2022.269362

Автор(и)

Павло Михайлович Берест Національна Академія керівних кадрів культури і мистецтв, Україна https://orcid.org/0000-0002-5218-4812

DOI:

https://doi.org/10.31866/2410-1311.40.2022.269362

Ключові слова:

туристичні дестинації, формування еліт, культурологія туризму, соціокультурний розвиток туризму, елітарний туризм, Центральна Україна

Анотація

Мета статті — дослідити, проаналізувати та осмислити культурологічні складові етапів розвитку української шляхти й становлення туристичних дестинацій; визначити взаємозв’язок між цими двома процесами; започаткувати цілеспрямоване студіювання феномену впливу вітчизняних еліт на еволюцію туристичних дестинацій в контексті культурного розвитку соціуму. Актуальність роботи полягає в малодослідженості культурних аспектів розвитку туристичних дестинацій у взаємозв’язку з процесами становлення українських еліт. Основні методи дослідження засновані на використанні комплексного міждисциплінарного підходу, застосуванні методів аналізу та синтезу, генетичного, історіографічного, культурологічного, ретроспективного, методу реконструкції та ін. Завдяки системному аналізу культурологічних складових різних історичних епох вдалось детально означити соціокультурні процеси, що відбувались у ті часи. Наукова новизна роботи полягає у визначенні необхідності осмислення взаємозв’язку процесів розвитку еліт та туристичних дестинацій з позицій культурології; у виявленні й уточненні взаємозв’язку процесів еволюції розвитку еліт й туристичних дестинацій; у застосуванні спільної комплексної методики аналізу цих двох процесів. Результатом є аналіз культурних детермінантів становлення української шляхти й туристичних дестинацій та визначення їх взаємозв’язку. Знайдено та запропоновано шляхи вивчення зазначених процесів як важливих соціокультурних явищ. Висновки. Виявлено та виокремлено чинники соціокультурних трансформацій і кореляцій обох феноменів, що досліджуються; осмислено культурологічні складові процесів трансформації української шляхти, а також генезу туристичних дестинацій.

Біографія автора

Павло Михайлович Берест, Національна Академія керівних кадрів культури і мистецтв

Аспірант

Посилання

Bógdał-Brzezińska, A., & Wendt, J. A. (2018). Zarys historii turystyki i geografii turystycznej. Turystyka: nowe trendy, 6, 7–35 [in Polish].

Chaikovskyi, M. (2020). Spohady Sadyk-pashi [Memories of Sadik Pasha]. In Shliakhta obyraie avantiuryzm [The nobility chooses adventurism] (O. Isaiuk, & Ye. Bilonozhko, Trans.; pp. 15–270). Propala Hramota [in Ukrainian].

Dychkovskyi, S. I. (2020). Intehratsiia turyzmu v protsesy kultury [Integration of tourism into cultural processes]. Issues in Cultural Studies, 36, 110–119 [in Ukrainian].

Gyr, U. (2010). The history of tourism: Structures on the path to modernity. In European History Online (EGO). Institute of European History. http://www.ieg-ego.eu/gyru-2010-en [in English].

Horban, Yu. I. (2019). Liudyna v dzerkali nauky: sotsialno-filosofskyi aspekt [Man in the mirror of science: socio-philosophical aspect]. Issues in Cultural Studies, 35, 239–242 [in Ukrainian].

Kelly, I., & Nankervis, K. (2001). Visitor destinations. John Wiley & Sons [in English].

Kopiievska, O. R. (2009). Kulturna spadshchyna v konteksti istorychnoi kulturolohii [Cultural heritage in the context of historical cultural studies]. Issues in Cultural Studies, 25, 66–72 [in Ukrainian].

Kotliar, M. F., Levitas, F. L., Nesterenko, L. S., Rubtsov, V. P., Rusyna, O. V., Semashko, O. M., Taranenko, M. H., Tkachuk, A. F., & Chukhlib, T. V. (2000). Z istorii samovriaduvannia ta demokratii u Kyievi (vid kniazhoi doby do nashoho chasu) [From the history of self-government and democracy in Kyiv (from princely times to our time)]. Instytut hromadianskoho suspilstva [in Ukrainian].

Kushnarov, V. V. (2012). Vyvchennia kulturnoho turyzmu v konteksti marketynhovykh komunikatsii [Study of cultural tourism in the context of marketing communications]. Scientific notes. Series: Pedagogical Sciences, 107(1), 275–285 [in Ukrainian].

Malska, M., Pankiv, N., & Khovalko, A. (2016). Istoriia rozvytku turyzmu [History of tourism development]. Lvivskyi natsionalnyi universytet imeni Ivana Franka [in Ukrainian].

Odnorozhenko, O. A. (2009). Rodova heraldyka Ruskoho korolivstva ta Ruskykh zemel Korony Polskoi XIV – XVI st. [Family heraldry of the Russian kingdom and Russian lands of the Polish Crown of the 14th – 16th centuries]. Instytut ukrainskoi arkheohrafii ta dzhereloznavstva im. M. S. Hrushevskoho NAN Ukrainy [in Ukrainian].

Pike, S. (2004). Destination Marketing Organisations. Routledge. https://doi.org/10.4324/9780080494463 [in English].

Poplavskyi, M. M. (2022). Stan ta perspektyvy kulturolohichnykh doslidzhen u konteksti idei humanizmu [The state and prospects of cultural studies in the context of the ideas of humanism]. Issues in Cultural Studies, 39, 210–219. https://doi.org/10.31866/2410-1311.39.2022.257637 [in Ukrainian].

Ranasinghe, R., Gangananda, N., Bandara, A., & Perera, P. (2021). Role of Tourism in the Global Economy: The Past, Present and Future. Journal of Management and Tourism Research, 4(1), VI–XXII [in English].

Rychkov, P. A. (2011). NON OMNIS MORIAR. Arkhitektura v kulturnii pratsi kniaziv Ostrozkykh [NON OMNIS MORIAR. Architecture in the cultural work of the princes of Ostrog] [Monograph]. National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine [in Ukrainian].