Культурологічні особливості духовної творчості Ференца Ліста

Євгенія Бейник

doi:10.31866/2410-1311.42.2023.293699

Автор(и)

Євгенія Бейник Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової, Україна https://orcid.org/0000-0001-5744-5594

DOI:

https://doi.org/10.31866/2410-1311.42.2023.293699

Ключові слова:

музична культура, антифони для фортепіано, духовна музика, духовна культура, музичний жанр, респонсорії для фортепіано, стиль у музиці, Страсна седмиця, Ференц Ліст

Анотація

Мета статті — розглянути духовні твори Ференца Ліста, присвячені фрагментам Страсної седмиці, виявити християнські світоглядні мотиви в композиціях зазначеного типу; окреслити культурологічні особливості духовної творчості композитора. Результати дослідження спираються на вивчення інтонаційного підходу школи Б. Асаф’єва в Україні, продемонстроване у працях Д. Андросової, О. Маркової, О. Муравської, О. Рощенко, О. Сокола. Зокрема, висвітлені матеріали є підґрунтям для подальших досліджень культурних традицій духовних творів Ф. Ліста. Виявлено, наскільки у творчості композитора музика церковного вжитку втілюється у світській інструментальній сфері. Наукова новизна. Вперше в Україні з культурологічного погляду розглядаються рідкісні композиції Ференца Ліста, присвячені фрагментам Страсного тижня. Виділена конкретика духовних ідей Ф. Ліста за їх втіленням у зазначених фортепіанних духовних творах пізнього періоду творчості композитора. Висновки. Творчість Ф. Ліста становить високу культурну цінність, а його духовні твори охоплюють як написані для церкви, так і позацерковні композиції. Огляд духовних творів Ференца Ліста для фортепіано, присвячених фрагментам Страсної седмиці, дав змогу дійти висновків, що церковна тематика збагачується надбаннями світської сфери композитора, яка живиться духовною тематикою більшою мірою, ніж заведено зазначати стосовно спадщини Ф. Ліста. Вибір текстів Страсної седмиці для фортепіанного циклу вказує на смислову ієрархію духовно-світського, де першому належить настанова, смисловий базис у цілому. Показовим щодо цього є планування «Фауста» за Н. Ленау, де перший епізод «Нічна хода» («Der nächtliche Zug») з його літературною програмністю втілений за зразком гімну, присвяченого прославленню Святих Дарів, який у церковному побуті виконується виключно в період Страсної седмиці.

Біографія автора

Євгенія Бейник, Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової

Аспірантка

Посилання

Androsova, D. (2014). Simvolizm i poliklavirnost v fortepiannom ispolnitelstve XX v. [Symbolism and polyclavier in the piano performance of the twentieth century] [Monograph]. Astroprint. https://odma.edu.ua/wp-content/uploads/2022/05/androsova.pdf [in Russian].

Asafiev Borys Volodymyrovych [Boris Vladimirovich Asafiev]. (2021, February 11). In Velyka ukrainska entsyklopediia [The Great Ukrainian Encyclopedia]. https://urlc.net/wPau [in Ukrainian].

Brand, B., & Rothenberg, D. (Eds.). (2016). Music and Culture in the Middle Ages and Beyond: Liturgy, Sources, Symbolism. Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/CBO9781316663837 [in English].

Hamburger, K. (2010). Liszt Ferenc zenéje [The music of Franz Liszt]. Balassi Kiadó [in Hungarian].

Hesbert, J. (1968). Corpus antiphonalium officii (Vol. 3: Invitatoria et antiphonae). Herder [in English].

Hiley, D. (1993). Western Plainchant. Clarendon Press. https://epub.uni-regensburg.de/25558/1/ubr12760_ocr.pdf [in English].

Kushka, N. M. (2020, May 8). Antyfon [Antiphon]. In Velyka ukrainska entsyklopediia [Great Ukrainian Encyclopedia]. https://vue.gov.ua/%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%84%D0%BE%D0%BD [in Ukrainian].

Leçons de Ténèbres [Lessons of Darkness]. (n.d.). In Wikipédia. https://fr.m.wikipedia.org/wiki/Le%C3%A7ons_de_T%C3%A9n%C3%A8bres [in French].

Lee, T. (2016). Evocations of Nature in the Piano Music of Franz Liszt and the Seeds of Impressionism [Doctoral Dissertation, University of Washington]. https://digital.lib.washington.edu/researchworks/bitstream/handle/1773/36781/Lee_washington_0250E_16125.pdf [in English].

Markova, E. N. (2012). Problemy muzykalnoi kulturologii [Problems of musical culturology]. Astroprint [in Russian].

Merrick, P. (2008). Revolution and Religion in the Music of Liszt. Cambridge University Press [in English].

Muravska, O. V. (2017). Skhidnokhrystyianska paradyhma yevropeiskoi kultury i muzyka XVIII-XX stolit [The Eastern Christian paradigm of European culture and music of the XVIII-XX centuries] [Monograph]. Astroprynt. https://odma.edu.ua/wp-content/uploads/2022/05/muravska.pdf [in Ukrainian].

Responsory. (2023, April 9). In Wikipedia. https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%81%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9 [in Ukrainian].

Roshcsenko, O. G. (2020). The wreath of romantic fragments. Dante and Liszt. In Musical art: historical and theoretical discourse (pp. 42–60). Liha-Pres. https://doi.org/10.36059/978-966-397-198-8/42-60 [in English].

Shevchuk, O., & Zosim, O. (2006). Antyfon [Antiphon]. In Ukrainska muzychna entsyklopediia [Ukrainian musical encyclopedia] (Vol. 1, pp. 76–77). Rylsky Institute of Art Studies, Folklore and Ethnology [in Ukrainian].

Shpak, G. S. (2010). Esteticheskie i religiozno-filosofskie vzgliady F. Lista v kontekste dukhovnykh iskanii romantizma [Aesthetic and religious-philosophical views of F. Liszt in the context of spiritual quests of Romanticism]. Music art and culture, 11, 287–300 [in Russian].

Skrypnyk, H. (ed.). (2018). Ukrainska muzychna entsyklopediia [Ukrainian musical encyclopedia] (Vol. 5). Rylsky Institute of Art Studies, Folklore and Ethnology [in Ukrainian].

Sokol, O. (2013). Vykonavchi remarky, obraz svitu i muzychnyi styl [Executive remarks, image of the world and musical style]. Astroprynt [in Ukrainian].

Szabolcsi, B. (1956). Liszt Ferenc estéje [The evening of Ferenc Liszt]. Zeneműkiadó Vállalat [in Hungarian].

Walker, A. (1997). Franz Liszt: The Final Years, 1861–1886. Cornell University Press [in English].