Формування міжкультурної сензитивності як стратегічний імператив вдосконалення вищої освіти у першій третині XXI століття
DOI:
https://doi.org/10.31866/2410-1311.45.2025.325042Ключові слова:
вища освіта, міжкультурна сензитивність, міжкультурна компетенція, модель розвитку міжкультурної сензитивності, етнорелятивізм, адаптація, діалог культурАнотація
Мета статті — розглянути ключові аспекти формування міжкультурної сензитивності як стратегічний імператив удосконалення вищої освіти в першій третині ХХІ ст. Результати дослідження. З’ясовано, що контрверсія між, з одного боку, транснаціональними ініціативами та інтенціями до інструменталізації/комодифікації освіти, а з іншого боку, мультилінгвізмом і повагою до мовного/культурного розмаїття, яка спостерігається в сучасній європейській освітній політиці, актуалізує проблематику міжкультурної компетенції та сензитивності. З огляду на це доведено, що міжкультурна сензитивність набуває особливого значення, коли йдеться про протидію трансрегіоналізму та етноцентризму, про формування міжкультурної компетенції як важливої умови правильної оцінки та врегулювання суперечливих ситуацій у мультикультурному середовищі. Наукова новизна дослідження полягає у тому, що вперше міжкультурна сензитивність стала предметом розгляду в межах окремої наукової розвідки на основі культурологічного підходу. Висновки. У третьому десятилітті ХХІ ст. актуальною й пріоритетною залишається теза про те, що освіта не може існувати поза культурою, а для багатьох західних й українських інтелектуалів та освітніх менеджерів історико-культурні моделі освітнього простору тісно пов’язані з соціокультурними цінностями освіти. Зростає інтерес до міжкультурного навчання, серед основних цілей якого розвиток толерантності до культурних відмінностей і сприяння культурному плюралізму, а також прагнення вирішити непорозуміння між різними культурами та усунути численні форми дискримінації, сегрегації та ксенофобії. З огляду на це мають попит програми навчання, які стимулюють розвиток мультикультурної сензитивності, передбачають афективний і когнітивний тренінги, тренінг самосвідомості та розвиток культурної обізнаності, симуляційний і поведінковий тренінги.
Посилання
Antunes, F. (2020). Europeanisation and adult education: between political centrality and fragility. Studies in Continuing Education, 42(3), 298–315. https://doi.org/10.1080/0158037X.2019.1615425 [in English].
Bećirović, S., & Podojak, S. (2018). Intercultural Development of Bosnian University Students Through Foreign Language Learning. European Researcher, 9(2), 68–77 [in English].
Bennett, M. J. (2017). Developmental Model of Intercultural Sensitivity. In The International Encyclopedia of Intercultural Communication (pp. 1–10). John Wiley. https://doi.org/10.1002/9781118783665.ieicc0182 [in English].
Bhawuk, D. P., & Brislin, R. (1992). The Measurement of Intercultural Sensitivity Using the Concepts of Individualism and Collectivism. International Journal of Intercultural Relations, 16(4), 413–436. https://doi.org/10.1016/0147-1767(92)90031-O [in English].
Brooks, R. (2019). The construction of higher education students within national policy: a cross- European comparison. Compare: A Journal of Comparative and International Education, 51(2), 161–180. https://doi.org/10.1080/03057925.2019.1604118 [in English].
Chen, M., & Starosta, J. (1997). A review of the concept of intercultural sensitivity. Human Communication, 1, 1–16. https://digitalcommons.uri.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=1037&context=com_facpubs [in English].
Cheng, M., Adekola, O., Barnes, G., & Tian, L. (2019). The Perceived Impact of Intercultural Awareness on Peer Interaction: Study of a UK University. In R. Pritchard, M. O’Hara, C. Milsom, J. Williams, & L. Matei (Eds.), The Three Cs of Higher Education: Competition, Collaboration and Complementarity (pp. 169–184). Central European University Press. https://doi.org/10.1515/9789633863282-013 [in English].
Chou, M. H., & Ravinet, P. (2015). The Rise of "Higher Education Regionalism": An Agenda for Higher Education Research. In J. Huisman, H. de Boer, D. D. Dill, & M. Souto- Otero (Eds.), The Palgrave International Handbook of Higher Education Policy and Governance (pp. 361–378). Palgrave Macmillan. https://doi.org/10.1007/978-1-137-45617-5_20 [in English].
Consolidated version of the Treaty on European Union. (2012). Official Journal of the European Union. C326/47–C326/390. https://eur-lex.europa.eu/resource.html?uri=cellar:2bf140bf-a3f8-4ab2-b506-fd71826e6da6.0023.02/DOC_1&format=PDF [in English].
Cortina, R., & Earl, A. K. (2020). Advancing Professional Development for Teachers in Intercultural Education. Education Sciences, 10(12), 360. https://doi.org/10.3390/educsci10120360 [in English].
Deardorff, D. K. (2006). Identification and Assessment of Intercultural Competence as a Student Outcome of Internationalization. Journal of Studies in International Education, 10(3), 241–266. https://doi.org/10.1177/1028315306287002 [in English].
Delic, H., & Bećirović, S. (2018). The influence of Grade point Average and Socioeconomic Status on Learning Strategies. Journal of Education and Humanities, 1(2), 53–64. https://www.ivysci.com/en/articles/6839591__The_influence_of_Grade_point_Average_and_Socioeconomic_Status_on_Learning_Strategies [in English].
Earley, P. C., & Peterson, R. S. (2004). The Elusive Cultural Chameleon: Cultural Intelligence as a New Approach to Intercultural Training for the Global Manager. Academy of Management Learning & Education, 3(1), 100–115. https://doi.org/10.5465/AMLE.2004.12436826 [in English].
Endicott, L., Bock, T., & Narvaez, D. (2003). Moral reasoning, intercultural development, and multicultural experiences: Relations and cognitive underpinnings. International Journal of Intercultural Relations, 27(4), 403–419. https://doi.org/10.1016/S0147-1767(03)00030-0 [in English].
Gómez Jarabo, I., Sabán Vera, C., Sánchez Alba, B., Barrigüete Garrido, L. M., & Sáenz Rico de Santiago, B. (2019). Formación de profesionales para una ciudadanía planetaria. La educación parael desarrollo sostenible en los títulos de grado de la Facultad de Educación de la Universidad Complutensede Madrid. Revista de Educación Ambiental y Sostenibilidad, 1(1), 1205. https://doi.org/10.25267/Rev_educ_ambient_sostenibilidad.2019.v1.i1.1205 [in English].
Graf, A., & Mertesacker, M. (2009). Intercultural training: six measures assessing training needs. Journal of European Industrial Training, 33(6), 539–558. https://doi.org/10.1108/03090590910974419 [in English].
Huang, R. (2008). Critical thinking: Discussion between Chinese postgraduate international students and their lecturers. In R. Atfield & P. Kemp (Eds.), Enhancing the international learning experience in business and management, hospitality, leisure, sport, tourism (pp. 133–142). Threshold Press [in English].
Hurtado, S. (2005). Diversity and Learning for a Pluralistic Democracy. In W. R. Allen, M. Bonous-Hammarth, R. T. Teranishi, & O. C. Dano (Eds.), Higher Education in a Global Society: Achieving Diversity, Equity and Excellence (Vol. 5, pp. 249–267). Emerald Publishing Limited. https://doi.org/10.1016/S1479-358X(05)05012-6 [in English].
IDRInstitute Mission Statement. (n.d.). IDRInstitute. Retrieved January 12, 2025, from https://www.idrinstitute.org/about/idr-institute/ [in English].
Iqbal, T. (2021). Importance of Intercultural Sensitivity. MAP Education and Humanities, 1(2), 1–6. https://doi.org/10.53880/2744-2373.2021.1.2.1 [in English].
Iuso, S., & Marinaro, P. (2023). Education and culture: Pluralism in the age of globalization. Elementa. Intersections between Philosophy, Epistemology and Empirical Perspectives, 3(1–2), 153–161. https://doi.org/10.7358/elementa-2023-0102-iuma [in English].
Kohlberg, L. (1981). The Philosophy of Moral Development: Moral Stages and the Idea of Justice. Harper & Row [in English].
Kriaučiūnienė, R. (2015). Some issues of intercultural sensitivity and values. Verbum, 5, 216–227. https://doi.org/10.15388/Verb.2014.5.5010 [in English].
Lee, J. J., & Rice, C. (2007). Welcome to America? International student perceptions of discrimination. High Educ, 53, 381–409. https://doi.org/10.1007/s10734-005-4508-3 [in English].
Lirola, M. M. (2020). Hacia una educación inclusiva: formación del profesorado de primaria enmarcada en los ODS que potencian la igualdad de género. Revista Iberoamericana de Educación, 82(2), 27–45. https://doi.org/10.35362/rie8223596 [in English].
Pecheranskyi, I. P., & Saveliev, V. L. (2016). Pedahohichna kulturolohiia [Pedagogical Culturology]. National Pedagogical Dragomanov University [in Ukrainian].
Pratt, C. B., Akhtar, N., & Gillani, A. H. (2015, November 20–22). China’s Educational Soft Power: International Students’ Perceptions of Classroom Instruction in Wuhan- Area Universities. In 8th International Conference on Intercultural Communication (ICIC 2015) (pp. 1–43). Wuhan University. https://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=3413508 [in English].
Ruiz-Bernardo, P., Ferrández-Berrueco, R., & Sales-Ciges, M.-A. (2012). Aplicación del modelo CIPP en el estudio de los factores que favorecen la sensibilidad intercultural. Relieve - Revista Electrónica De Investigación Y Evaluación Educativa, 18(2). https://doi.org/10.7203/relieve.18.2.1987 [in English].
Sample, S. G. (2013). Developing Intercultural Learners Through the International Curriculum. Journal of Studies in International Education, 17(5), 554–572. https://doi.org/10.1177/1028315312469986 [in English].
Sikorska, I. (2021). Increasing imperative of the intercultural education in European policies, initiatives and actions. Transformation, Integration and Globalization Economic Research (TIGER). https://www.econstor.eu/bitstream/10419/247294/1/TWP146.pdf [in English].
Sinanovic, J., & Bećirović, S. (2016). The Determinants of Lifelong Learning. European Researcher, 103(2), 107–118. https://doi.org/10.13187/er.2016.103.107 [in English].
The European Higher Education Area - Achieving the Goals: Communiquéof the Conference of European Ministers Responsible for Higher Education, Bergen, 19-20 May 2005. (n.d.). Retrieved January 12, 2025, from https://ehea.info/media.ehea.info/file/2005_Bergen/52/0/2005_Bergen_Communique_english_580520.pdf [in English].
UNESCO. (2024, October 23). What you need to know about education for sustainable development. https://www.unesco.org/en/sustainable-development/education/need-know [in English].
Wong, G., Cooper, B. J., & Dellaportas, S. (2015). Chinese Students’ Perceptions of the Teaching in an Australian Accounting Programme – An Exploratory Study. Accounting Education, 24(4), 318–340. https://doi.org/10.1080/09639284.2015.10 50678 [in English].
Yaman, A., & Bećirović, S. (2016). Learning English and Media Literacy. Imperial Journal of Interdisciplinary Research, 2(6), 660–663 [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.