СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК МУЗЕЙНИХ ЗАКЛАДІВ ПРОСТО НЕБА НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ (КІНЕЦЬ XIX – 80-ті рр. XX ст.)
DOI:
https://doi.org/10.31866/2410-1311.33.2017.141591Ключові слова:
музей просто неба, скансен, історія, розвиток, українські землі, періодизація, зодчествоАнотація
Мета роботи. Дослідження пов’язане із розглядом основних тенденцій становлення та розвитку музейних закладів просто неба на українських землях від кінця XIX – до 80-х рр. XX ст., а також визначенням етапів їх еволюції. Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні таких методів: джерелознавчого пошуку й аналізу основних публікацій з теми, суть даного методу полягає в з’ясування рівня наукової розробленості проблеми; термінологічного аналізу, за допомогою якого було уточнено базові поняття; історичного методу, завдяки якому було уточнено основні етапи становлення музейних закладів просто неба (скансенів) на українських землях; метод порівняння використано для з’ясування характерних особливостей різних етапів становлення та розвитку музейних закладів просто неба; метод теоретичного узагальнення було використано для формування висновків. Наукова новизна роботи полягає в спробі узагальнити досвід роботи попередників із висвітлення даної проблеми та наданні комплексної картини еволюції музеїв просто неба на українських землях. Висновки. У результаті проведеного дослідження з’ясовано загальні тенденції розвитку музейних закладів просто неба на українських землях та виокремлено три базових етапи їх формування: перший – кінець XIX – 1939 р.; другий – 1944 – 80-ті рр. ХХ ст.; третій – 1991 р. – сьогодення. Виявлено основні особливості становлення та еволюції скансенів у межах відповідних періодів до 1991 р.Посилання
Danyliuk, A. (2006). Ukrainian skansens. History of emergence, expositions, developmental problems. Ternopil: Navch. knyha-Bohdan.
Collection of resolutions and orders of the Government of the Ukrainian Soviet Socialist Republic (1967). No. 2. Kyiv: Vydavnytstvo politychnoi literatury Ukrainy.
Kruk, O. (2009). ‘Creating ethnographic complexes and expositions as one of the areas of development of the Ukrainian Museum of the 1960’s – 1980s’. Kraieznavstvo [Regional studies], no. 2, pp. 120–127.
Kuzma, V. (2016). The creation of the museum of folk architecture and life in Uzhgorod and the expansion of the network of ethnographic expositions in the Transcarpathian region (60-80’s of the 20th century). Naukovyi visnyk Uzhghorodskoho universytetu. Seriia «Istoriia» [Scientific herald of Uzhgorod University. Series «History»], no. 1, pp. 114–118.
Mykhailovych, P. (1995). Treasury of folk wisdom and beauty. Uzhghorod: Kalendar «Prosvity».
Museum of Folk Architecture and Life in Lviv. Named after Klymentii Sheptytsky [online] Available at: [Accessed 23 January 2018].
Nadopta, A. (2017). Agrarian-industrial and ethnographic exhibitions in Galicia in the late 19th century – the early 20th century as an important factor in the genesis of Ukrainian ethnographic museology. Visnyk Lvivskoho natsionalnoho universytetu [Bulletin of Lviv National University], no. 2, pp. 281–292.
Naipaver, K. (1979). Museum on High Castle Hill. Sovetskaya etnograffiya [Soviet Ethnography], no. 4, pp. 118–125.
Museum of Agricultural History of Volyn [online] Available at: [Accessed 30 January 2018].
Slisarenko, O. (1990). Participation of American monopolies in the southern Russian exhibition in 1910 in Ekaterinoslav. Zbirnyk referativ dopovidei oblasnoi naukovo-praktychnoi konferentsii z istorychnoho kraieznavstva [Regional scientific-practical conference on regional studies], pp. 84–87.
Tkachenko, H. (2013). The founder of the Museum of Folk Architecture and Life of the Middle Dnipro region. Kraieznavstvo [Regional studies], no.4, pp. 105–110.
The Central State Archives of Supreme Bodies of Power and Government of Ukraine, [online] Available at: [Accessed 28 January 2018].
The Central State Archive-Museum of Literature and Arts of Ukraine, [online] Available at: [Accessed 31 January 2018].
Chernivtsi Regional Museum of Folk Architecture and Life [online] Available at: [Accessed 27 January 2018].
Shkira, M., Shkira, L. (2013). ‘Sikorsky school is what we call our years spent under his leadership’. Mykhailo Ivanovych Sikorskyi : tvorets istorii i khranytel chasu [Mykhailo Ivanovych Sikorskyi: the creator of history and timekeeper], pp. 466–468.
Smolii, V. ed. (2008). What will we leave to the descendants? Kyiv: Institute of History of Ukraine of the National Academy of Sciences of Ukraine.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Юлія Станіславівна Борисенко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.